Оголошення Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №1 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району»
УКРАЇНА
НЕРЕСНИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Грушевського, 25, с. Нересниця, Тячівський р-н, Закарпатська обл.., 90 540 тел.-факс: (031 34) 61-130; www.neresnycka.gromada.org.ua; e-mail:sr-neresnytsa@ukr.net код ЄДРПОУ 04351720;
№ 09/01.2-22 від 12 01 2022 року
Директору
Департаменту охорони здоров’я
Закарпатської обласної
державної адміністрації
п. Пшеничному А.О.
Заява
про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №1 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району»
Загальні положення
Замовник СЕО
Нересницька сільська рада (90540, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25).
ЄДРПОУ: 04351720
Вид та основні цілі документу державного планування
Детальний план території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №1 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району» є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка призначена для обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання території.
Детальний план території розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки території.
Проект розробляється на підставі рішення Нересницької сільської ради №815 від 01.10.2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території».
Детальний план території розробляється з метою:
– обґрунтування використання території, що підлягають формуванню
земельних ділянок;
– визначення функціонального призначення території, що підлягають формуванню земельних ділянок у встановленому чинним законодавством порядку;
– визначення та уточнення планувальних та містобудівних умов і обмежень, параметрів забудови території, що підлягають формуванню земельних ділянок в межах території розроблення ДПТ.
Проектом передбачається будівництво міні гідроелектростанції загальною встановленою потужністю 999 кВт, на річці Тересва. Крім будівництва гідровузла МГЕС №1 та монтажу обладнання на основній площадці, передбачено облаштування русла річки, укріплення правого і лівого берегу в районі водозабору та підпірної споруди.
Об’єкт після завершення будівництва підключатиметься до загальної мережі. Вся вироблена електроенергія збуватиметься до єдиного енергоринку.
В межах села Нересниця існує можливість підключення об’єкту до мережі через лінії електропередачі 10 кВ і 35 кВ.
Від місця під будівлю МГЕС №1 до найближчої точки підключення в селі до 1 км. Підключення здійснюватиметься по схемі 0,4/10кВ через трансформаторну підстанцію, що розміщуватиметься поруч з будівлею МГЕС на окремій площадці.
Малі гідростанції компенсують втрати напруги в мережі, яка місцями cтановить 150-180В, через її велику протяжність і старіння (мережі вводилися в експлуатацію в 60-70 рр. і проектувалися під невелике споживання домогосподарствами сіл). Для модернізації мереж необхідні великі капіталовкладення, яких у місцевих громад немає.
Регулювання русла в місці будівництва МГЕС позитивно позначиться на пропуск паводків.
В соціально-економічному плані проект важливий тому, що на момент будівництва та експлуатації МГЕС №1 будуть залучатись місцеві трудові ресурси.
Метою даного детального плану території є – надання земельної ділянки для містобудівних потреб, тобто, для будівництва гідротехнічного об’єкту. Орієнтовна площа проектованої території становить 2,6700 га. Цільове призначення – 14.01. Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Проект повинен розроблятися у відповідності до:
– Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
– Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
– Закону України «Про відходи»;
– Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
– Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
– Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
– Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
– Закону України «Про екологічну мережу України»;
– Закону України «Про охорону земель»;
– Закону України «Про рослинний світ»;
– Закону України «Про тваринний світ»;
– Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
– ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;
– ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
– ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
– ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»;
– ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
– ДСП-173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».
Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів)
В адміністративному відношенні ділянка під МГЕС №1 знаходиться в адміністративних межах села Нересниця, Тячівського району, Закарпатської області.
Нересниця – село в Україні, у Закарпатській області, Тячівському районі. Розташована поруч з дорогою Тячів – Усть-Чорна, за 15 км від траси Н-09 Львів – Мукачеве – Рахів, за 22 км від м. Тячів і за 35 км від смт Солотвино.
Нересниця лежить на північний схід від районного центру м. Тячева, між селами Новоселиця, Вільхівці та Підплеша. Більша частина села розкинулась у прирічковій долині річки Тересви, а також у вузькій долині вздовж нижньої течії річки Лужанки.
Ріка Тересва є правою притокою р. Тиси, що утворюється при злитті рік Мокрянки (довжина 32 км) і Брустурянки (довжина 34 км) біля смт.Усть-Чорна, впадає в Тису в с. Бедевля на 893-му км від її гирла. При впадінні ріка розділяється на два рукави довжиною по 0,7 км, із яких правий являється більш багатоводним.
Загальна довжина ріки 56 км, площа водозбору 1220 км2, загальне падіння ріки 340 м, середній похил 8,2 ‰, середньо зважений – 6,1‰. Коефіцієнт звивистості 1,30.
Біля 80 % площі басейну займає гірська область з відмітками вище 600 м абс., окремі вершини сягають 1500-1800 м абс.
Грунти на лівоборежжї піщано-середньосуглинисті, на правобережжї хрящуваті, середньо опідзолені буроземи; в низов’ї на правобережжї грунти пилуватосередньосуглинисті, дерново-середньопідзолисті. У верхній частині басейну зустрічаються багато мінеральних джерел
Ліси в басейні займають 67 % площі, в основному широколистяні та хвойні, із добре вираженою зональністю. Вершини гір покриті субальпійськими лугами, дно річкових долин і тераси розорані.
Долина річки звивиста, вище с. Дубове V-образна, з шириною по дну 30-40 м, місцями до 400 м. Нижче с. Дубове долина коритоподібна, шириною 0,5-1,0 км, біля с. Тернове –2.0 км.
Заплава двостороння, вище с. Дубове шириною 50-200 м, біля с. Красне до 400 м, нижче с.Тересва зливається з заплавою Тиси.
Глибина в межень 0,2-0,6 м, швидкість течії до 4,5 м/с. Часто зустрічаються порожисті ділянки. Ширина річки 20-40 м, найбільша 90 м. Береги круті, на окремих ділянках зливаються із схилами долини. У підніжжя схилів зустрічаються виходи ґрунтових вод.
Геологічна будова ділянки р. Тересва визначається положенням його у великій геоструктурі Складчастій області Карпат
В геологічній будові цієї структури беруть участь відклади протерозойпалеозойського (PR-Pz), мезозойського (Mz) та кайнозойського (Kz) віку загальною потужністю 1000 м і більше.
Територія басейну р. Тересва розміщується в межах великої геоморфологічної області ерозійно-денудаційного середньогірного рельєфу.
У межах цієї області виділяються три геоморфологічних райони:
І.1 Район ерозійно-денудаційного низькогірно-горбкуватого рельєфу Міжгір-ної депресії.
І.2 Район структурно-ерозійного середньогірного рельєфу Скибової зони.
І.3 Район ерозійно-денудаційного середньогірного рельєфу Полонинської зони.
В геоструктурному плані ділянка, що досліджується, належить до регіону Складчаста (Флішева) область Карпат (А), областей Полонинської (А-ІІ) та районів Кросненський (А-ІІ-3), Свидовецький (А-ІІ-4),Чорногорський (А-ІІ-5).
А-ІІ. Полонинська «область» в рельєфі представлена ланцюгом висотних гірських масивів (полонин). В геологічній будові «області» беруть участь піщано-глинистий та піщаний фліші.
Наявність у фліші тонких глинистих прошарків зумовлює утворення великої кількості крупноуламкового матеріалу, який накопичується на схилах у нестійкому стані і призводить до утворення селів, обвалів та осипів, іноді зсувів.
В гідрологічному відношенні р.Тересва вивчена задовільно. По довжині ріки в різний час велись та продовжуються спостереження на гідропостах в смт.Усть-Чорна, смт.Дубове, с.Нересниця. На основних притоках р.Тересви теж наявні гідропости, зокрема: р.Красна – с.Красна, р.Мокрянка – с.Руська Мокра та р.Брустурянка – с.Лопухів
Територію басейну р.Тересви можна віднести до області континентально-європейського клімату. Клімат тут має багато спільних характеристик, властивих клімату північної частини Балкан та високогірного карпатського регіону. Він визначається загальною циркуляцією атмосфери над Європою і широтою місцевості.
Гірський рельєф місцевості і характер розташування річкової сітки сприяє утворенню гірсько-долинних вітрів з добовою періодичністю. Не рідкістю для Закарпаття являються вітри – фени.
На території басейну повсюди мінімальні температури повітря спостерігаються в січні, максимальні в липні.
Річна кількість опадів на території басейну коливається від 790 до 1548 мм (м/с УстьЧорна). Максимальні місячні суми опадів мають добре виражений хід, аналогічний ходу середніх сум. Найбільші місячні суми опадів в червні досягають в гірській частині басейну – 168 мм.
Орієнтовна площа проектованої території становить 2,6700 га. Цільове призначення – 14.01. Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
На території запроектовано: будівлю операторської МГЕС №1, відкритий лоток із зануреними турбінами, полігональний водозлив, рисберма з каменю, підпірна споруда із регульованими клапанними затворами, рибохід, ставковий рибохід, грунтові насипи, пристанційний майданчик, водовідвідний канал, септик, в’їзд на територію.
Будівля МГЕС №1 складатиметься із окремих підземної і наземної частини. Підземна частина – відкритий з/б лоток, в якому розміщуватимуться погружні гідроагрегати Voith StreamDiver. Наземна частина – одноповерхова будівля господарсько-технічного характеру, де розташовуватимуться операторська, майстерня, склад і допоміжні приміщення.
Розміщення МГЕС №1 на р. Тересва обумовлено наявністю природних, та містобудівних факторів. Реалізація будівництва МГЕС при відповідному обґрунтуванні передбачає проведення робіт з будівництва гідроспоруди. В цілому такий об’єкт покращить енергоефективність прилеглих населених пунктів, зменшить викиди СО2 в атмосферу, а також покращить екологічний стан на даній території в цілому.
Детальним планом території передбачається проведення комплексного благоустрою земельної ділянки та прилеглої території.
Заплановані об’єкти відносяться до категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягатимуть оцінці впливу на довкілля.
Ймовірні наслідки
а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:
Значного негативного впливу під час планованої діяльності на компоненти навколишнього середовища та здоров’я населення не передбачається.
Табл. 1. Ймовірні наслідки виконання ДДП
|
Сфери охорони довкілля |
Можливі наслідки виконання ДДП |
|
Повітряне середовище |
Під час будівництва об’єктів та влаштування територій вплив на повітряне середовище буде зумовлюватись збільшенням викидів забруднювальних речовин від роботи двигунів транспортних засобів, викидами пилу при проведенні земляних робіт. Дані речовини будуть утворюватися в незначних кількостях, без перевищень норм ГДК. Гідроелектростанції за своєю специфікою у порівнянні з альтернативними тепловими електростанціями володіють основною перевагою, пов'язаною з відсутністю викидів шкідливих речовин у атмосферу та забруднення атмосферного повітря. Тому при експлуатації вплив на атмосферне повітря буде мінімальним. |
|
Водне середовище |
Будівельні роботи можуть бути джерелом забруднення поверхневих і підземних вод внаслідок випадкового викиду забруднювальних речовин, що будуть використовуватись на будівельному майданчику. При проведенні гідротехнічних робіт на руслі річки можливим впливом є тимчасове осушення певної ділянки русла і переведення потоку води на штучне русло. Така схема може спричинити загибель певної кількості риб, що лишилися в локальних заглибинах русла. По впливу на поверхневі води найбільш суттєвим фактором є можливість замутненості шарів води в місцях відсипання ґрунту під уріз води та біля робочих частин техніки для виймання грунту – збільшення мутності води на прибережних ділянках при виході надлишкової води при осушенні розробленого з під води ґрунту на берегових ділянках відвалу та викиду частини грунту при ґрунтових роботах на акваторії. Реалізація запланованої діяльності не передбачає зміни пропускної здатності ріки, підвищення рівня води. Змін морфометричних характеристик русла і заплави річки не відбудеться. |
|
Ґрунтове середовище |
В період проведення будівельних робіт основний вплив на ґрунтові та рослинні ресурси буде виражатися у вилученні земель, великих об’ємах земельних робіт, пов’язаних з переміщенням ґрунту, очищенням території від дерево-чагарникової рослинності. |
|
Рослинний та тваринний світ |
Шкідливий вплив на водну рослинність буде тимчасовим і складатиметься з короткострокового погіршення рибної кормової бази в місцях відсипання ґрунту під рівень води та роботи відповідної техніки в обмеженій зоні природного водотоку внаслідок виникнення і розповсюдження шлейфу мутності. Також, для покращення естетичних і екологічних показників мілководної прибережної ділянки водотоку прибережна багаторічна рослинність в її межах буде викошена. Детальний вплив об’єкту на представників іхтіофауни і рослинний світ річки буде досліджено на наступних стадіях проектування. |
|
Акустичний вплив |
Шумове забруднення спостерігатиметься при будівництві та експлуатації об’єкту. В період експлуатації шумовий вплив для міні-ГЕС не є визначальним екологічним фактором. Для джерела, що знаходиться в повітрі, шум зменшується до допустимої величини на відстані 10 м. Для джерела, що знаходиться в воді, шум зменшується до фонової величини на відстані 30 м. Джерелом вібрації може бути турбіна в процесі її експлуатації або іншого обладнання МГЕС. |
б) для територій з природоохоронним статусом:
На території проектування об’єкти природно-заповідного фонду відсутні. Річка Тересва належить до території Смарагдової мережі UA0000259 Skhidnyi Svydovets.
в) транскордонні наслідки, у тому числі для здоров’я населення:
Проектні пропозиції не матимуть транскордонних наслідків для довкілля, оскільки територія проектування розташована на значній відстані від межі сусідніх держав.
Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі, якщо ДДП не буде затверджено
Альтернативних варіантів проекту не передбачається.
Проектом передбачено застосування найкращих сучасних технологій та
практик. Реалізація проекту відбувається з урахуванням діючих вимог українського та європейського санітарного та природоохоронного законодавства. При будівництві будуть враховані містобудівні обмеження та особливості території розташування.
Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час СЕО
Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища. Для розробки СЕО передбачається використовувати наступну інформацію:
– статистичну інформацію;
– фонові та лабораторні дослідження стану довкілля;
– оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля;
– пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території.
Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання ДДП
Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.
Перелік проектних рішень для запобігання, зменшення та пом’якшення негативного впливу наслідків від виконання проектних рішень детального плану території, комплекс яких включає:
– дотримання рішень проекту детального плану території щодо раціонального використання території;
– дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та проектних виробничих будівель та складських приміщень;
– влаштування необхідних огороджень будівельних майданчиків (охоронних, захисних або сигнальних);
– контроль за точним дотриманням технології провадження робіт;
– контроль за дотриманням викидів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населеного пункту;
– інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів;
– організація робіт таким чином, щоб у воду потрапляло якнайменше ґрунту;
– проведення земельних робіт поза межами нерестового періоду;
– припинення будівельних робіт, які можуть негативно вплинути на стан іхтіофауни, у період весняної нерестової заборони вилову риби у річках і водоймах;
– обов'язково узгодити терміни проведення будівельних робіт, які можуть негативно вплинути на стан іхтіофауни, з рибоохоронними органами;
– дотримання вимог щодо санітарного очищення території;
– впровадження спостережень за станом та прогнозуванням розвитку небезпечних геологічних процесів на території проектування (зсувні явища, просідання, карстоутворення тощо);
– забезпечення благоустрою території;
– недопущення засипання ґрунтом кущів та стовбурів дерев;
– проведення земельних робіт без пошкодження кореневих систем існуючих зелених насаджень та на відстані не менше 2 м від дерев та 1,5 м від кущів;
– по завершенню робіт з будівництва передбачити рекультивацію техногенно-зміненого ґрунтового покриву.
– забезпечення акустичного режиму.
Пропозиції щодо структури та змісту звіту про СЕО
Пропонується така структура звіту:
– зміст та основні цілі детального плану, його зв’язок з іншими документами державного планування;
– характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території;
– опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків
– заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання детального плану території;
– обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
– заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання детального плану території для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
– опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
– резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції та строки їх
УКРАЇНА
НЕРЕСНИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Грушевського, 25, с. Нересниця, Тячівський р-н, Закарпатська обл.., 90 540 тел.-факс: (031 34) 61-130; www.neresnycka.gromada.org.ua; e-mail:sr-neresnytsa@ukr.net код ЄДРПОУ 04351720
№ 10/01.2-22 від 12 01 2022 року
Директору
Департаменту охорони здоров’я
Закарпатської обласної
державної адміністрації
п. Пшеничному А.О.
Заява
про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №2 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району»
Загальні положення
Замовник СЕО
Нересницька сільська рада (90540, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25).
ЄДРПОУ: 04351720
Вид та основні цілі документу державного планування
Детальний план території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №2 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району» є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка призначена для обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання території.
Детальний план території розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки території.
Проект розробляється на підставі рішення Нересницької сільської ради №815 від 01.10.2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території».
Детальний план території розробляється з метою:
– обґрунтування використання території, що підлягають формуванню земельних ділянок;
– визначення функціонального призначення території, що підлягають формуванню земельних ділянок у встановленому чинним законодавством порядку;
– визначення та уточнення планувальних та містобудівних умов і обмежень, параметрів забудови території, що підлягають формуванню земельних ділянок в межах території розроблення ДПТ.
Проектом передбачається будівництво міні гідроелектростанції загальною встановленою потужністю 999 кВт, на річці Тересва. Крім будівництва гідровузла МГЕС №2 та монтажу обладнання на основній площадці, передбачено облаштування русла річки, укріплення правого і лівого берегу в районі водозабору та підпірної споруди.
Об’єкт після завершення будівництва підключатиметься до загальної мережі. Вся вироблена електроенергія збуватиметься до єдиного енергоринку.
В межах села Нересниця існує можливість підключення об’єкту до мережі через лінії електропередачі 10 кВ і 35 кВ.
Від місця під будівлю МГЕС №2 до найближчої точки підключення в селі до 1 км. Підключення здійснюватиметься по схемі 0,4/10кВ через трансформаторну підстанцію, що розміщуватиметься поруч з будівлею МГЕС на окремій площадці.
Малі гідростанції компенсують втрати напруги в мережі, яка місцями cтановить 150-180В, через її велику протяжність і старіння (мережі вводилися в експлуатацію в 60-70 рр. і проектувалися під невелике споживання домогосподарствами сіл). Для модернізації мереж необхідні великі капіталовкладення, яких у місцевих громад немає.
Регулювання русла в місці будівництва МГЕС №2 позитивно позначиться на пропуск паводків.
В соціально-економічному плані проект важливий тому, що на момент будівництва та експлуатації МГЕС №2 будуть залучається місцеві трудові ресурси.
Метою даного детального плану території є – надання земельної ділянки для містобудівних потреб, тобто, для будівництва та експлуатації гідротехнічного об’єкту. Орієнтовна площа проектованої території становить 1,6405 га. Цільове призначення – 14.01. Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Проект повинен розроблятися у відповідності до:
– Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
– Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
– Закону України «Про відходи»;
– Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
– Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
– Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
– Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
– Закону України «Про екологічну мережу України»;
– Закону України «Про охорону земель»;
– Закону України «Про рослинний світ»;
– Закону України «Про тваринний світ»;
– Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
– ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;
– ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
– ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
– ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»;
– ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
– ДСП-173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».
Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів)
В адміністративному відношенні ділянка під МГЕС №2 знаходиться в адміністративних межах села Нересниця, Тячівського району, Закарпатської області.
Нересниця – село в Україні, у Закарпатській області, Тячівському районі. Розташована поруч з дорогою Тячів – Усть-Чорна, за 15 км від траси Н-09 Львів – Мукачеве – Рахів, за 22 км від м. Тячів і за 35 км від смт Солотвино.
Нересниця лежить на північний схід від районного центру м. Тячева, між селами Новоселиця, Вільхівці та Підплеша. Більша частина села розкинулась у прирічковій долині річки Тересви, а також у вузькій долині вздовж нижньої течії річки Лужанки.
Ріка Тересва є правою притокою р.Тиси, що утворюється при злитті рік Мокрянки (довжина 32 км) і Брустурянки (довжина 34 км) біля смт.Усть-Чорна, впадає в Тису в с. Бедевля на 893-му км від її гирла. При впадінні ріка розділяється на два рукави довжиною по 0,7 км, із яких правий являється більш багатоводним.
Загальна довжина ріки 56 км, площа водозбору 1220 км2, загальне падіння ріки 340 м, середній похил 8,2 ‰, середньо зважений – 6,1‰. Коефіцієнт звивистості 1,30.
Біля 80 % площі басейну займає гірська область з відмітками вище 600 м абс., окремі вершини сягають 1500-1800 м абс.
Грунти на лівоборежжї піщано-середньосуглинисті, на правобережжї хрящуваті, середньо опідзолені буроземи; в низов’ї на правобережжї грунти пилуватосередньосуглинисті, дерново-середньопідзолисті. У верхній частині басейну зустрічаються багато мінеральних джерел
Ліси в басейні займають 67 % площі, в основному широколистяні та хвойні, із добре вираженою зональністю. Вершини гір покриті субальпійськими лугами, дно річкових долин і тераси розорані.
Долина річки звивиста, вище с. Дубове V-образна, з шириною по дну 30-40 м, місцями до 400 м. Нижче с. Дубове долина коритоподібна, шириною 0,5-1,0 км, біля с. Тернове –2.0 км.
Заплава двостороння, вище с. Дубове шириною 50-200 м, біля с. Красне до 400 м, нижче с.Тересва зливається з заплавою Тиси.
Глибина в межень 0,2-0,6 м, швидкість течії до 4,5 м/с. Часто зустрічаються порожисті ділянки. Ширина річки 20-40 м, найбільша 90 м.
Береги круті, на окремих ділянках зливаються із схилами долини. У підніжжя схилів зустрічаються виходи ґрунтових вод.
Геологічна будова ділянки р. Тересва визначається положенням його у великій геоструктурі Складчастій області Карпат
В геологічній будові цієї структури беруть участь відклади протерозойпалеозойського (PR-Pz), мезозойського (Mz) та кайнозойського (Kz) віку загальною потужністю 1000 м і більше.
Територія басейну р. Тересва розміщується в межах великої геоморфологічної області ерозійно-денудаційного середньогірного рельєфу.
У межах цієї області виділяються три геоморфологічних райони:
І.1 Район ерозійно-денудаційного низькогірно-горбкуватого рельєфу Міжгір-ної депресії.
І.2 Район структурно-ерозійного середньогірного рельєфу Скибової зони.
І.3 Район ерозійно-денудаційного середньогірного рельєфу Полонинської зони.
В геоструктурному плані ділянка, що досліджується, належить до регіону Складчаста (Флішева) область Карпат (А), областей Полонинської (А-ІІ) та районів Кросненський (А-ІІ-3), Свидовецький (А-ІІ-4),Чорногорський (А-ІІ-5).
А-ІІ. Полонинська «область» в рельєфі представлена ланцюгом висотних гірських масивів (полонин). В геологічній будові «області» беруть участь піщано-глинистий та піщаний фліші.
Наявність у фліші тонких глинистих прошарків зумовлює утворення великої кількості крупноуламкового матеріалу, який накопичується на схилах у нестійкому стані і призводить до утворення селів, обвалів та осипів, іноді зсувів.
В гідрологічному відношенні р.Тересва вивчена задовільно. По довжині ріки в різний час велись та продовжуються спостереження на гідропостах в смт.Усть-Чорна, смт.Дубове, с.Нересниця. На основних притоках р.Тересви теж наявні гідропости, зокрема: р.Красна – с.Красна, р.Мокрянка – с.Руська Мокра та р.Брустурянка – с.Лопухів
Територію басейну р.Тересви можна віднести до області континентально-європейського клімату. Клімат тут має багато спільних характеристик, властивих клімату північної частини Балкан та високогірного карпатського регіону. Він визначається загальною циркуляцією атмосфери над Європою і широтою місцевості.
Гірський рельєф місцевості і характер розташування річкової сітки сприяє утворенню гірсько-долинних вітрів з добовою періодичністю. Не рідкістю для Закарпаття являються вітри – фени.
На території басейну повсюди мінімальні температури повітря спостерігаються в січні, максимальні в липні.
Річна кількість опадів на території басейну коливається від 790 до 1548 мм (м/с УстьЧорна). Максимальні місячні суми опадів мають добре виражений хід, аналогічний ходу середніх сум. Найбільші місячні суми опадів в червні досягають в гірській частині басейну – 168 мм.
Орієнтовна площа проектованої території становить 1,6405 га. Цільове призначення – 14.01. Для розміщення, будівництва, експлуатації та
обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
На території запроектовано: будівлю операторської МГЕС №2, відкритий лоток із зануреними турбінами, рисберма з каменю, підпірна споруда із регульованими клапанними затворами, рибохід, пристанційний майданчик, водовідвідний канал, септик, під’їздну дорогу.
Будівля МГЕС №2 складатиметься із окремих підземної і наземної частини. Підземна частина – відкритий з/б лоток, в якому розміщуватимуться погружні гідроагрегати Voith StreamDiver. Наземна частина – одноповерхова будівля господарсько-технічного характеру, де розташовуватимуться операторська, майстерня, склад і допоміжні приміщення.
Розміщення МГЕС на р. Тересва обумовлено наявністю природних, та містобудівних факторів. Реалізація будівництва МГЕС при відповідному обґрунтуванні передбачає проведення робіт з будівництва гідроспоруди. В цілому такий об’єкт покращить енергоефективність прилеглих населених пунктів, зменшить викиди СО2 в атмосферу, а також покращить екологічний стан на даній території в цілому.
Детальним планом території передбачається проведення комплексного благоустрою земельної ділянки та прилеглої території.
Заплановані об’єкти відносяться до категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягатимуть оцінці впливу на довкілля.
Ймовірні наслідки
а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:
Значного негативного впливу під час планованої діяльності на компоненти навколишнього середовища та здоров’я населення не передбачається.
Табл. 1. Ймовірні наслідки виконання ДДП
|
Сфери охорони довкілля |
Можливі наслідки виконання ДДП |
|
Повітряне середовище |
Під час будівництва об’єктів та влаштування територій вплив на повітряне середовище буде зумовлюватись збільшенням викидів забруднювальних речовин від роботи двигунів транспортних засобів, викидами пилу при проведенні земляних робіт. Дані речовини будуть утворюватися в незначних кількостях, без перевищень норм ГДК. Гідроелектростанції за своєю специфікою у порівнянні з альтернативними тепловими електростанціями володіють основною перевагою, пов'язаною з відсутністю викидів шкідливих речовин у атмосферу та забруднення атмосферного повітря. Тому при експлуатації вплив на атмосферне повітря буде мінімальним. |
|
Водне середовище |
Будівельні роботи можуть бути джерелом забруднення поверхневих і підземних вод внаслідок випадкового викиду забруднювальних речовин, що будуть використовуватись на будівельному майданчику. При проведенні гідротехнічних робіт на руслі річки можливим впливом є тимчасове осушення певної ділянки русла і переведення потоку води на штучне русло. Така схема може спричинити загибель певної кількості риб, що лишилися в локальних заглибинах русла. По впливу на поверхневі води найбільш суттєвим фактором є можливість замутненості шарів води в місцях відсипання ґрунту під уріз води та біля робочих частин техніки для виймання грунту – збільшення мутності води на прибережних ділянках при виході надлишкової води при осушенні розробленого з під води ґрунту на берегових ділянках відвалу та викиду частини грунту при ґрунтових роботах на акваторії. Реалізація запланованої діяльності не передбачає зміни пропускної здатності ріки, підвищення рівня води. Змін морфометричних характеристик русла і заплави річки не відбудеться. |
|
Ґрунтове середовище |
В період проведення будівельних робіт основний вплив на ґрунтові та рослинні ресурси буде виражатися у вилученні земель, великих об’ємах земельних робіт, пов’язаних з переміщенням ґрунту, очищенням території від дерево-чагарникової рослинності. |
|
Рослинний та тваринний світ |
Шкідливий вплив на водну рослинність буде тимчасовим і складатиметься з короткострокового погіршення рибної кормової бази в місцях відсипання ґрунту під рівень води та роботи відповідної техніки в обмеженій зоні природного водотоку внаслідок виникнення і розповсюдження шлейфу мутності. Також, для покращення естетичних і екологічних показників мілководної прибережної ділянки водотоку прибережна багаторічна рослинність в її межах буде викошена. Детальний вплив об’єкту на представників іхтіофауни і рослинний світ річки буде досліджено на наступних стадіях проектування |
|
Акустичний вплив |
Шумове забруднення спостерігатиметься при будівництві та експлуатації об’єкту. В період експлуатації шумовий вплив для міні-ГЕС не є визначальним екологічним фактором. Для джерела, що знаходиться в повітрі, шум зменшується до допустимої величини на відстані 10 м. Для джерела, що знаходиться в воді, шум зменшується до фонової величини на відстані 30 м. Джерелом вібрації може бути турбіна в процесі її експлуатації або іншого обладнання МГЕС. |
б) для територій з природоохоронним статусом:
На території проектування об’єкти природно-заповідного фонду відсутні. Річка Тересва належить до території Смарагдової мережі UA0000259 Skhidnyi Svydovets.
в) транскордонні наслідки, у тому числі для здоров’я населення:
Проектні пропозиції не матимуть транскордонних наслідків для довкілля, оскільки територія проектування розташована на значній відстані від межі сусідніх держав.
Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі, якщо ДДП не буде затверджено
Альтернативних варіантів проекту не передбачається.
Проектом передбачено застосування найкращих сучасних технологій та практик. Реалізація проекту відбувається з урахуванням діючих вимог українського та європейського санітарного та природоохоронного законодавства. При будівництві будуть враховані містобудівні обмеження та особливості території розташування.
Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час СЕО
Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища. Для розробки СЕО передбачається використовувати наступну інформацію:
– статистичну інформацію;
– фонові та лабораторні дослідження стану довкілля;
– оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля;
– пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території.
Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання ДДП
Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.
Перелік проектних рішень для запобігання, зменшення та пом’якшення негативного впливу наслідків від виконання проектних рішень детального плану території, комплекс яких включає:
– дотримання рішень проекту детального плану території щодо раціонального використання території;
– дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та проектних виробничих будівель та складських приміщень;
– влаштування необхідних огороджень будівельних майданчиків (охоронних, захисних або сигнальних);
– контроль за точним дотриманням технології провадження робіт;
– контроль за дотриманням викидів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населеного пункту;
– інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів;
– організація робіт таким чином, щоб у воду потрапляло якнайменше ґрунту;
– проведення земельних робіт поза межами нерестового періоду;
– припинення будівельних робіт, які можуть негативно вплинути на стан іхтіофауни, у період весняної нерестової заборони вилову риби у річках і водоймах;
– обов'язково узгодити терміни проведення будівельних робіт, які можуть негативно вплинути на стан іхтіофауни, з рибоохоронними органами;
– дотримання вимог щодо санітарного очищення території;
– впровадження спостережень за станом та прогнозуванням розвитку небезпечних геологічних процесів на території проектування (зсувні явища, просідання, карстоутворення тощо);
– забезпечення благоустрою території;
– недопущення засипання ґрунтом кущів та стовбурів дерев;
– проведення земельних робіт без пошкодження кореневих систем існуючих зелених насаджень та на відстані не менше 2 м від дерев та 1,5 м від кущів;
– по завершенню робіт з будівництва передбачити рекультивацію техногенно-зміненого ґрунтового покриву;
– забезпечення акустичного режиму.
Пропозиції щодо структури та змісту звіту про СЕО
Пропонується така структура звіту:
– зміст та основні цілі детального плану, його зв’язок з іншими документами державного планування;
– характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території;
– опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків
– заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання детального плану території;
– обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
– заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання детального плану території для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
– опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
– резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції та строки їх подання
Нересницька сільська рада (90540, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25), E-Mail адреса: sr-neresnytsa@ukr.net
15 днів з дня публікації заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території «Нове будівництво та
УКРАЇНА
НЕРЕСНИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Грушевського, 25, с. Нересниця, Тячівський р-н, Закарпатська обл.., 90 540 тел.-факс: (031 34) 61-130; www.neresnycka.gromada.org.ua; e-mail:sr-neresnytsa@ukr.net код ЄДРПОУ 04351720
№ 11/01.2-22 від 12 01 2022 року
Директору
Департаменту екології та
природних ресурсів
Закарпатської обласної
державної адміністрації
п. Шпонтак Ю.М.
Заява
про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №1 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району»
Загальні положення
Замовник СЕО
Нересницька сільська рада (90540, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25).
ЄДРПОУ: 04351720
Вид та основні цілі документу державного планування
Детальний план території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №1 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району» є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка призначена для обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання території.
Детальний план території розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки території.
Проект розробляється на підставі рішення Нересницької сільської ради №815 від 01.10.2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території».
Детальний план території розробляється з метою:
– обґрунтування використання території, що підлягають формуванню земельних ділянок;
– визначення функціонального призначення території, що підлягають
формуванню земельних ділянок у встановленому чинним законодавством порядку;
– визначення та уточнення планувальних та містобудівних умов і обмежень, параметрів забудови території, що підлягають формуванню земельних ділянок в межах території розроблення ДПТ.
Проектом передбачається будівництво міні гідроелектростанції загальною встановленою потужністю 999 кВт, на річці Тересва. Крім будівництва гідровузла МГЕС №1 та монтажу обладнання на основній площадці, передбачено облаштування русла річки, укріплення правого і лівого берегу в районі водозабору та підпірної споруди.
Об’єкт після завершення будівництва підключатиметься до загальної мережі. Вся вироблена електроенергія збуватиметься до єдиного енергоринку.
В межах села Нересниця існує можливість підключення об’єкту до мережі через лінії електропередачі 10 кВ і 35 кВ.
Від місця під будівлю МГЕС №1 до найближчої точки підключення в селі до 1 км. Підключення здійснюватиметься по схемі 0,4/10кВ через трансформаторну підстанцію, що розміщуватиметься поруч з будівлею МГЕС на окремій площадці.
Малі гідростанції компенсують втрати напруги в мережі, яка місцями cтановить 150-180В, через її велику протяжність і старіння (мережі вводилися в експлуатацію в 60-70 рр. і проектувалися під невелике споживання домогосподарствами сіл). Для модернізації мереж необхідні великі капіталовкладення, яких у місцевих громад немає.
Регулювання русла в місці будівництва МГЕС позитивно позначиться на пропуск паводків.
В соціально-економічному плані проект важливий тому, що на момент будівництва та експлуатації МГЕС №1 будуть залучатись місцеві трудові ресурси.
Метою даного детального плану території є – надання земельної ділянки для містобудівних потреб, тобто, для будівництва гідротехнічного об’єкту. Орієнтовна площа проектованої території становить 2,6700 га. Цільове призначення – 14.01. Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Проект повинен розроблятися у відповідності до:
– Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
– Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
– Закону України «Про відходи»;
– Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
– Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
– Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
– Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
– Закону України «Про екологічну мережу України»;
– Закону України «Про охорону земель»;
– Закону України «Про рослинний світ»;
– Закону України «Про тваринний світ»;
– Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
– ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;
– ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
– ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
– ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»;
– ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
– ДСП-173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».
Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів)
В адміністративному відношенні ділянка під МГЕС №1 знаходиться в адміністративних межах села Нересниця, Тячівського району, Закарпатської області.
Нересниця – село в Україні, у Закарпатській області, Тячівському районі. Розташована поруч з дорогою Тячів – Усть-Чорна, за 15 км від траси Н-09 Львів – Мукачеве – Рахів, за 22 км від м. Тячів і за 35 км від смт Солотвино.
Нересниця лежить на північний схід від районного центру м. Тячева, між селами Новоселиця, Вільхівці та Підплеша. Більша частина села розкинулась у прирічковій долині річки Тересви, а також у вузькій долині вздовж нижньої течії річки Лужанки.
Ріка Тересва є правою притокою р. Тиси, що утворюється при злитті рік Мокрянки (довжина 32 км) і Брустурянки (довжина 34 км) біля смт.Усть-Чорна, впадає в Тису в с. Бедевля на 893-му км від її гирла. При впадінні ріка розділяється на два рукави довжиною по 0,7 км, із яких правий являється більш багатоводним.
Загальна довжина ріки 56 км, площа водозбору 1220 км2, загальне падіння ріки 340 м, середній похил 8,2 ‰, середньо зважений – 6,1‰. Коефіцієнт звивистості 1,30.
Біля 80 % площі басейну займає гірська область з відмітками вище 600 м абс., окремі вершини сягають 1500-1800 м абс.
Грунти на лівоборежжї піщано-середньосуглинисті, на правобережжї хрящуваті, середньо опідзолені буроземи; в низов’ї на правобережжї грунти пилуватосередньосуглинисті, дерново-середньопідзолисті. У верхній частині басейну зустрічаються багато мінеральних джерел
Ліси в басейні займають 67 % площі, в основному широколистяні та хвойні, із добре вираженою зональністю. Вершини гір покриті субальпійськими лугами, дно річкових долин і тераси розорані.
Долина річки звивиста, вище с. Дубове V-образна, з шириною по дну 30-40 м, місцями до 400 м. Нижче с. Дубове долина коритоподібна, шириною 0,5-1,0 км, біля с. Тернове –2.0 км.
Заплава двостороння, вище с. Дубове шириною 50-200 м, біля с. Красне до 400 м, нижче с.Тересва зливається з заплавою Тиси.
Глибина в межень 0,2-0,6 м, швидкість течії до 4,5 м/с. Часто зустрічаються порожисті ділянки. Ширина річки 20-40 м, найбільша 90 м.
Береги круті, на окремих ділянках зливаються із схилами долини. У підніжжя схилів зустрічаються виходи ґрунтових вод.
Геологічна будова ділянки р. Тересва визначається положенням його у великій геоструктурі Складчастій області Карпат
В геологічній будові цієї структури беруть участь відклади протерозойпалеозойського (PR-Pz), мезозойського (Mz) та кайнозойського (Kz) віку загальною потужністю 1000 м і більше.
Територія басейну р. Тересва розміщується в межах великої геоморфологічної області ерозійно-денудаційного середньогірного рельєфу.
У межах цієї області виділяються три геоморфологічних райони:
І.1 Район ерозійно-денудаційного низькогірно-горбкуватого рельєфу Міжгір-ної депресії.
І.2 Район структурно-ерозійного середньогірного рельєфу Скибової зони.
І.3 Район ерозійно-денудаційного середньогірного рельєфу Полонинської зони.
В геоструктурному плані ділянка, що досліджується, належить до регіону Складчаста (Флішева) область Карпат (А), областей Полонинської (А-ІІ) та районів Кросненський (А-ІІ-3), Свидовецький (А-ІІ-4),Чорногорський (А-ІІ-5).
А-ІІ. Полонинська «область» в рельєфі представлена ланцюгом висотних гірських масивів (полонин). В геологічній будові «області» беруть участь піщано-глинистий та піщаний фліші.
Наявність у фліші тонких глинистих прошарків зумовлює утворення великої кількості крупноуламкового матеріалу, який накопичується на схилах у нестійкому стані і призводить до утворення селів, обвалів та осипів, іноді зсувів.
В гідрологічному відношенні р.Тересва вивчена задовільно. По довжині ріки в різний час велись та продовжуються спостереження на гідропостах в смт.Усть-Чорна, смт.Дубове, с.Нересниця. На основних притоках р.Тересви теж наявні гідропости, зокрема: р.Красна – с.Красна, р.Мокрянка – с.Руська Мокра та р.Брустурянка – с.Лопухів
Територію басейну р.Тересви можна віднести до області континентально-європейського клімату. Клімат тут має багато спільних характеристик, властивих клімату північної частини Балкан та високогірного карпатського регіону. Він визначається загальною циркуляцією атмосфери над Європою і широтою місцевості.
Гірський рельєф місцевості і характер розташування річкової сітки сприяє утворенню гірсько-долинних вітрів з добовою періодичністю. Не рідкістю для Закарпаття являються вітри – фени.
На території басейну повсюди мінімальні температури повітря спостерігаються в січні, максимальні в липні.
Річна кількість опадів на території басейну коливається від 790 до 1548 мм (м/с УстьЧорна). Максимальні місячні суми опадів мають добре виражений хід, аналогічний ходу середніх сум. Найбільші місячні суми опадів в червні досягають в гірській частині басейну – 168 мм.
Орієнтовна площа проектованої території становить 2,6700 га. Цільове призначення – 14.01. Для розміщення, будівництва, експлуатації та
обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
На території запроектовано: будівлю операторської МГЕС №1, відкритий лоток із зануреними турбінами, полігональний водозлив, рисберма з каменю, підпірна споруда із регульованими клапанними затворами, рибохід, ставковий рибохід, грунтові насипи, пристанційний майданчик, водовідвідний канал, септик, в’їзд на територію.
Будівля МГЕС №1 складатиметься із окремих підземної і наземної частини. Підземна частина – відкритий з/б лоток, в якому розміщуватимуться погружні гідроагрегати Voith StreamDiver. Наземна частина – одноповерхова будівля господарсько-технічного характеру, де розташовуватимуться операторська, майстерня, склад і допоміжні приміщення.
Розміщення МГЕС №1 на р. Тересва обумовлено наявністю природних, та містобудівних факторів. Реалізація будівництва МГЕС при відповідному обґрунтуванні передбачає проведення робіт з будівництва гідроспоруди. В цілому такий об’єкт покращить енергоефективність прилеглих населених пунктів, зменшить викиди СО2 в атмосферу, а також покращить екологічний стан на даній території в цілому.
Детальним планом території передбачається проведення комплексного благоустрою земельної ділянки та прилеглої території.
Заплановані об’єкти відносяться до категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягатимуть оцінці впливу на довкілля.
Ймовірні наслідки
а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:
Значного негативного впливу під час планованої діяльності на компоненти навколишнього середовища та здоров’я населення не передбачається.
Табл. 1. Ймовірні наслідки виконання ДДП
|
Сфери охорони довкілля |
Можливі наслідки виконання ДДП |
|
Повітряне середовище |
Під час будівництва об’єктів та влаштування територій вплив на повітряне середовище буде зумовлюватись збільшенням викидів забруднювальних речовин від роботи двигунів транспортних засобів, викидами пилу при проведенні земляних робіт. Дані речовини будуть утворюватися в незначних кількостях, без перевищень норм ГДК. Гідроелектростанції за своєю специфікою у порівнянні з альтернативними тепловими електростанціями володіють основною перевагою, пов'язаною з відсутністю викидів шкідливих речовин у атмосферу та забруднення атмосферного повітря. Тому при експлуатації вплив на атмосферне повітря буде мінімальним. |
|
Водне середовище |
Будівельні роботи можуть бути джерелом забруднення поверхневих і підземних вод внаслідок випадкового викиду забруднювальних речовин, що будуть використовуватись на будівельному майданчику. При проведенні гідротехнічних робіт на руслі річки можливим впливом є тимчасове осушення певної ділянки русла і переведення потоку води на штучне русло. Така схема може спричинити загибель певної кількості риб, що лишилися в локальних заглибинах русла. По впливу на поверхневі води найбільш суттєвим фактором є можливість замутненості шарів води в місцях відсипання ґрунту під уріз води та біля робочих частин техніки для виймання грунту – збільшення мутності води на прибережних ділянках при виході надлишкової води при осушенні розробленого з під води ґрунту на берегових ділянках відвалу та викиду частини грунту при ґрунтових роботах на акваторії. Реалізація запланованої діяльності не передбачає зміни пропускної здатності ріки, підвищення рівня води. Змін морфометричних характеристик русла і заплави річки не відбудеться. |
|
Ґрунтове середовище |
В період проведення будівельних робіт основний вплив на ґрунтові та рослинні ресурси буде виражатися у вилученні земель, великих об’ємах земельних робіт, пов’язаних з переміщенням ґрунту, очищенням території від дерево-чагарникової рослинності. |
|
Рослинний та тваринний світ |
Шкідливий вплив на водну рослинність буде тимчасовим і складатиметься з короткострокового погіршення рибної кормової бази в місцях відсипання ґрунту під рівень води та роботи відповідної техніки в обмеженій зоні природного водотоку внаслідок виникнення і розповсюдження шлейфу мутності. Також, для покращення естетичних і екологічних показників мілководної прибережної ділянки водотоку прибережна багаторічна рослинність в її межах буде викошена. Детальний вплив об’єкту на представників іхтіофауни і рослинний світ річки буде досліджено на наступних стадіях проектування. |
|
Акустичний вплив |
Шумове забруднення спостерігатиметься при будівництві та експлуатації об’єкту. В період експлуатації шумовий вплив для міні-ГЕС не є визначальним екологічним фактором. Для джерела, що знаходиться в повітрі, шум зменшується до допустимої величини на відстані 10 м. Для джерела, що знаходиться в воді, шум зменшується до фонової величини на відстані 30 м. Джерелом вібрації може бути турбіна в процесі її експлуатації або іншого обладнання МГЕС. |
б) для територій з природоохоронним статусом:
На території проектування об’єкти природно-заповідного фонду відсутні. Річка Тересва належить до території Смарагдової мережі UA0000259 Skhidnyi Svydovets.
в) транскордонні наслідки, у тому числі для здоров’я населення:
Проектні пропозиції не матимуть транскордонних наслідків для довкілля, оскільки територія проектування розташована на значній відстані від межі сусідніх держав.
Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі, якщо ДДП не буде затверджено
Альтернативних варіантів проекту не передбачається.
Проектом передбачено застосування найкращих сучасних технологій та практик. Реалізація проекту відбувається з урахуванням діючих вимог українського та європейського санітарного та природоохоронного
законодавства. При будівництві будуть враховані містобудівні обмеження та особливості території розташування.
Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час СЕО
Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища. Для розробки СЕО передбачається використовувати наступну інформацію:
– статистичну інформацію;
– фонові та лабораторні дослідження стану довкілля;
– оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля;
– пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території.
Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання ДДП
Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.
Перелік проектних рішень для запобігання, зменшення та пом’якшення негативного впливу наслідків від виконання проектних рішень детального плану території, комплекс яких включає:
– дотримання рішень проекту детального плану території щодо раціонального використання території;
– дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та проектних виробничих будівель та складських приміщень;
– влаштування необхідних огороджень будівельних майданчиків (охоронних, захисних або сигнальних);
– контроль за точним дотриманням технології провадження робіт;
– контроль за дотриманням викидів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населеного пункту;
– інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів;
– організація робіт таким чином, щоб у воду потрапляло якнайменше ґрунту;
– проведення земельних робіт поза межами нерестового періоду;
– припинення будівельних робіт, які можуть негативно вплинути на стан іхтіофауни, у період весняної нерестової заборони вилову риби у річках і водоймах;
– обов'язково узгодити терміни проведення будівельних робіт, які можуть негативно вплинути на стан іхтіофауни, з рибоохоронними органами;
– дотримання вимог щодо санітарного очищення території;
– впровадження спостережень за станом та прогнозуванням розвитку
небезпечних геологічних процесів на території проектування (зсувні явища, просідання, карстоутворення тощо);
– забезпечення благоустрою території;
– недопущення засипання ґрунтом кущів та стовбурів дерев;
– проведення земельних робіт без пошкодження кореневих систем існуючих зелених насаджень та на відстані не менше 2 м від дерев та 1,5 м від кущів;
– по завершенню робіт з будівництва передбачити рекультивацію техногенно-зміненого ґрунтового покриву.
– забезпечення акустичного режиму.
Пропозиції щодо структури та змісту звіту про СЕО
Пропонується така структура звіту:
– зміст та основні цілі детального плану, його зв’язок з іншими документами державного планування;
– характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території;
– опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків
– заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання детального плану території;
– обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
– заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання детального плану території для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
– опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
– резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції та строки їх подання
Нересницька сільська рада (90540, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с.
УКРАЇНА
НЕРЕСНИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Грушевського, 25, с. Нересниця, Тячівський р-н, Закарпатська обл.., 90 540 тел.-факс: (031 34) 61-130; www.neresnycka.gromada.org.ua; e-mail:sr-neresnytsa@ukr.net код ЄДРПОУ 04351720
№ 12/01.2-22 від 12 01 2022 року
Директору
Департаменту екології та
природних ресурсів
Закарпатської обласної
державної адміністрації
п. Шпонтак Ю.М.
Заява
про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №2 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району»
Загальні положення
Замовник СЕО
Нересницька сільська рада (90540, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25).
ЄДРПОУ: 04351720
Вид та основні цілі документу державного планування
Детальний план території «Нове будівництво та експлуатація мінігідроелектростанції №2 на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району» є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка призначена для обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання території.
Детальний план території розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки території.
Проект розробляється на підставі рішення Нересницької сільської ради №815 від 01.10.2021 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території».
Детальний план території розробляється з метою:
– обґрунтування використання території, що підлягають формуванню земельних ділянок;
– визначення функціонального призначення території, що підлягають
формуванню земельних ділянок у встановленому чинним законодавством порядку;
– визначення та уточнення планувальних та містобудівних умов і обмежень, параметрів забудови території, що підлягають формуванню земельних ділянок в межах території розроблення ДПТ.
Проектом передбачається будівництво міні гідроелектростанції загальною встановленою потужністю 999 кВт, на річці Тересва. Крім будівництва гідровузла МГЕС №2 та монтажу обладнання на основній площадці, передбачено облаштування русла річки, укріплення правого і лівого берегу в районі водозабору та підпірної споруди.
Об’єкт після завершення будівництва підключатиметься до загальної мережі. Вся вироблена електроенергія збуватиметься до єдиного енергоринку.
В межах села Нересниця існує можливість підключення об’єкту до мережі через лінії електропередачі 10 кВ і 35 кВ.
Від місця під будівлю МГЕС №2 до найближчої точки підключення в селі до 1 км. Підключення здійснюватиметься по схемі 0,4/10кВ через трансформаторну підстанцію, що розміщуватиметься поруч з будівлею МГЕС на окремій площадці.
Малі гідростанції компенсують втрати напруги в мережі, яка місцями cтановить 150-180В, через її велику протяжність і старіння (мережі вводилися в експлуатацію в 60-70 рр. і проектувалися під невелике споживання домогосподарствами сіл). Для модернізації мереж необхідні великі капіталовкладення, яких у місцевих громад немає.
Регулювання русла в місці будівництва МГЕС №2 позитивно позначиться на пропуск паводків.
В соціально-економічному плані проект важливий тому, що на момент будівництва та експлуатації МГЕС №2 будуть залучається місцеві трудові ресурси.
Метою даного детального плану території є – надання земельної ділянки для містобудівних потреб, тобто, для будівництва та експлуатації гідротехнічного об’єкту. Орієнтовна площа проектованої території становить 1,6405 га. Цільове призначення – 14.01. Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Проект повинен розроблятися у відповідності до:
– Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
– Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
– Закону України «Про відходи»;
– Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
– Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
– Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
– Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
– Закону України «Про екологічну мережу України»;
– Закону України «Про охорону земель»;
– Закону України «Про рослинний світ»;
– Закону України «Про тваринний світ»;
– Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
– ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;
– ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
– ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
– ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»;
– ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
– ДСП-173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».
Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів)
В адміністративному відношенні ділянка під МГЕС №2 знаходиться в адміністративних межах села Нересниця, Тячівського району, Закарпатської області.
Нересниця – село в Україні, у Закарпатській області, Тячівському районі. Розташована поруч з дорогою Тячів – Усть-Чорна, за 15 км від траси Н-09 Львів – Мукачеве – Рахів, за 22 км від м. Тячів і за 35 км від смт Солотвино.
Нересниця лежить на північний схід від районного центру м. Тячева, між селами Новоселиця, Вільхівці та Підплеша. Більша частина села розкинулась у прирічковій долині річки Тересви, а також у вузькій долині вздовж нижньої течії річки Лужанки.
Ріка Тересва є правою притокою р.Тиси, що утворюється при злитті рік Мокрянки (довжина 32 км) і Брустурянки (довжина 34 км) біля смт.Усть-Чорна, впадає в Тису в с. Бедевля на 893-му км від її гирла. При впадінні ріка розділяється на два рукави довжиною по 0,7 км, із яких правий являється більш багатоводним.
Загальна довжина ріки 56 км, площа водозбору 1220 км2, загальне падіння ріки 340 м, середній похил 8,2 ‰, середньо зважений – 6,1‰. Коефіцієнт звивистості 1,30.
Біля 80 % площі басейну займає гірська область з відмітками вище 600 м абс., окремі вершини сягають 1500-1800 м абс.
Грунти на лівоборежжї піщано-середньосуглинисті, на правобережжї хрящуваті, середньо опідзолені буроземи; в низов’ї на правобережжї грунти пилуватосередньосуглинисті, дерново-середньопідзолисті. У верхній частині басейну зустрічаються багато мінеральних джерел
Ліси в басейні займають 67 % площі, в основному широколистяні та хвойні, із добре вираженою зональністю. Вершини гір покриті субальпійськими лугами, дно річкових долин і тераси розорані.
Долина річки звивиста, вище с. Дубове V-образна, з шириною по дну 30-40 м, місцями до 400 м. Нижче с. Дубове долина коритоподібна, шириною 0,5-1,0 км, біля с. Тернове –2.0 км.
Заплава двостороння, вище с. Дубове шириною 50-200 м, біля с. Красне до 400 м, нижче с.Тересва зливається з заплавою Тиси.
Глибина в межень 0,2-0,6 м, швидкість течії до 4,5 м/с. Часто
зустрічаються порожисті ділянки. Ширина річки 20-40 м, найбільша 90 м. Береги круті, на окремих ділянках зливаються із схилами долини. У підніжжя схилів зустрічаються виходи ґрунтових вод.
Геологічна будова ділянки р. Тересва визначається положенням його у великій геоструктурі Складчастій області Карпат
В геологічній будові цієї структури беруть участь відклади протерозойпалеозойського (PR-Pz), мезозойського (Mz) та кайнозойського (Kz) віку загальною потужністю 1000 м і більше.
Територія басейну р. Тересва розміщується в межах великої геоморфологічної області ерозійно-денудаційного середньогірного рельєфу.
У межах цієї області виділяються три геоморфологічних райони:
І.1 Район ерозійно-денудаційного низькогірно-горбкуватого рельєфу Міжгір-ної депресії.
І.2 Район структурно-ерозійного середньогірного рельєфу Скибової зони.
І.3 Район ерозійно-денудаційного середньогірного рельєфу Полонинської зони.
В геоструктурному плані ділянка, що досліджується, належить до регіону Складчаста (Флішева) область Карпат (А), областей Полонинської (А-ІІ) та районів Кросненський (А-ІІ-3), Свидовецький (А-ІІ-4),Чорногорський (А-ІІ-5).
А-ІІ. Полонинська «область» в рельєфі представлена ланцюгом висотних гірських масивів (полонин). В геологічній будові «області» беруть участь піщано-глинистий та піщаний фліші.
Наявність у фліші тонких глинистих прошарків зумовлює утворення великої кількості крупноуламкового матеріалу, який накопичується на схилах у нестійкому стані і призводить до утворення селів, обвалів та осипів, іноді зсувів.
В гідрологічному відношенні р.Тересва вивчена задовільно. По довжині ріки в різний час велись та продовжуються спостереження на гідропостах в смт.Усть-Чорна, смт.Дубове, с.Нересниця. На основних притоках р.Тересви теж наявні гідропости, зокрема: р.Красна – с.Красна, р.Мокрянка – с.Руська Мокра та р.Брустурянка – с.Лопухів
Територію басейну р.Тересви можна віднести до області континентально-європейського клімату. Клімат тут має багато спільних характеристик, властивих клімату північної частини Балкан та високогірного карпатського регіону. Він визначається загальною циркуляцією атмосфери над Європою і широтою місцевості.
Гірський рельєф місцевості і характер розташування річкової сітки сприяє утворенню гірсько-долинних вітрів з добовою періодичністю. Не рідкістю для Закарпаття являються вітри – фени.
На території басейну повсюди мінімальні температури повітря спостерігаються в січні, максимальні в липні.
Річна кількість опадів на території басейну коливається від 790 до 1548 мм (м/с УстьЧорна). Максимальні місячні суми опадів мають добре виражений хід, аналогічний ходу середніх сум. Найбільші місячні суми опадів в червні досягають в гірській частині басейну – 168 мм.
Орієнтовна площа проектованої території становить 1,6405 га. Цільове
призначення – 14.01. Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
На території запроектовано: будівлю операторської МГЕС №2, відкритий лоток із зануреними турбінами, рисберма з каменю, підпірна споруда із регульованими клапанними затворами, рибохід, пристанційний майданчик, водовідвідний канал, септик, під’їздну дорогу.
Будівля МГЕС №2 складатиметься із окремих підземної і наземної частини. Підземна частина – відкритий з/б лоток, в якому розміщуватимуться погружні гідроагрегати Voith StreamDiver. Наземна частина – одноповерхова будівля господарсько-технічного характеру, де розташовуватимуться операторська, майстерня, склад і допоміжні приміщення.
Розміщення МГЕС на р. Тересва обумовлено наявністю природних, та містобудівних факторів. Реалізація будівництва МГЕС при відповідному обґрунтуванні передбачає проведення робіт з будівництва гідроспоруди. В цілому такий об’єкт покращить енергоефективність прилеглих населених пунктів, зменшить викиди СО2 в атмосферу, а також покращить екологічний стан на даній території в цілому.
Детальним планом території передбачається проведення комплексного благоустрою земельної ділянки та прилеглої території.
Заплановані об’єкти відносяться до категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягатимуть оцінці впливу на довкілля.
Ймовірні наслідки
а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:
Значного негативного впливу під час планованої діяльності на компоненти навколишнього середовища та здоров’я населення не передбачається.
Табл. 1. Ймовірні наслідки виконання ДДП
|
Сфери охорони довкілля |
Можливі наслідки виконання ДДП |
|
Повітряне середовище |
Під час будівництва об’єктів та влаштування територій вплив на повітряне середовище буде зумовлюватись збільшенням викидів забруднювальних речовин від роботи двигунів транспортних засобів, викидами пилу при проведенні земляних робіт. Дані речовини будуть утворюватися в незначних кількостях, без перевищень норм ГДК. Гідроелектростанції за своєю специфікою у порівнянні з альтернативними тепловими електростанціями володіють основною перевагою, пов'язаною з відсутністю викидів шкідливих речовин у атмосферу та забруднення атмосферного повітря. Тому при експлуатації вплив на атмосферне повітря буде мінімальним. |
|
Водне середовище |
Будівельні роботи можуть бути джерелом забруднення поверхневих і підземних вод внаслідок випадкового викиду забруднювальних речовин, що будуть використовуватись на будівельному майданчику. При проведенні гідротехнічних робіт на руслі річки можливим впливом є тимчасове осушення певної ділянки русла і переведення потоку води на штучне русло. Така схема може спричинити загибель певної кількості риб, що лишилися в локальних заглибинах русла. По впливу на поверхневі води найбільш суттєвим фактором є можливість замутненості шарів води в місцях відсипання ґрунту під уріз води та біля робочих частин техніки для виймання грунту – збільшення мутності води на прибережних ділянках при виході надлишкової води при осушенні розробленого з під води ґрунту на берегових ділянках відвалу та викиду частини грунту при ґрунтових роботах на акваторії. Реалізація запланованої діяльності не передбачає зміни пропускної здатності ріки, підвищення рівня води. Змін морфометричних характеристик русла і заплави річки не відбудеться. |
|
Ґрунтове середовище |
В період проведення будівельних робіт основний вплив на ґрунтові та рослинні ресурси буде виражатися у вилученні земель, великих об’ємах земельних робіт, пов’язаних з переміщенням ґрунту, очищенням території від дерево-чагарникової рослинності. |
|
Рослинний та тваринний світ |
Шкідливий вплив на водну рослинність буде тимчасовим і складатиметься з короткострокового погіршення рибної кормової бази в місцях відсипання ґрунту під рівень води та роботи відповідної техніки в обмеженій зоні природного водотоку внаслідок виникнення і розповсюдження шлейфу мутності. Також, для покращення естетичних і екологічних показників мілководної прибережної ділянки водотоку прибережна багаторічна рослинність в її межах буде викошена. Детальний вплив об’єкту на представників іхтіофауни і рослинний світ річки буде досліджено на наступних стадіях проектування |
|
Акустичний вплив |
Шумове забруднення спостерігатиметься при будівництві та експлуатації об’єкту. В період експлуатації шумовий вплив для міні-ГЕС не є визначальним екологічним фактором. Для джерела, що знаходиться в повітрі, шум зменшується до допустимої величини на відстані 10 м. Для джерела, що знаходиться в воді, шум зменшується до фонової величини на відстані 30 м. Джерелом вібрації може бути турбіна в процесі її експлуатації або іншого обладнання МГЕС. |
б) для територій з природоохоронним статусом:
На території проектування об’єкти природно-заповідного фонду відсутні. Річка Тересва належить до території Смарагдової мережі UA0000259 Skhidnyi Svydovets.
в) транскордонні наслідки, у тому числі для здоров’я населення:
Проектні пропозиції не матимуть транскордонних наслідків для довкілля, оскільки територія проектування розташована на значній відстані від межі сусідніх держав.
Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі, якщо ДДП не буде затверджено
Альтернативних варіантів проекту не передбачається.
Проектом передбачено застосування найкращих сучасних технологій та практик. Реалізація проекту відбувається з урахуванням діючих вимог українського та європейського санітарного та природоохоронного законодавства. При будівництві будуть враховані містобудівні обмеження та особливості території розташування.
Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час СЕО
Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища. Для розробки СЕО передбачається використовувати наступну інформацію:
– статистичну інформацію;
– фонові та лабораторні дослідження стану довкілля;
– оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля;
– пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території.
Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання ДДП
Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.
Перелік проектних рішень для запобігання, зменшення та пом’якшення негативного впливу наслідків від виконання проектних рішень детального плану території, комплекс яких включає:
– дотримання рішень проекту детального плану території щодо раціонального використання території;
– дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та проектних виробничих будівель та складських приміщень;
– влаштування необхідних огороджень будівельних майданчиків (охоронних, захисних або сигнальних);
– контроль за точним дотриманням технології провадження робіт;
– контроль за дотриманням викидів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населеного пункту;
– інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів;
– організація робіт таким чином, щоб у воду потрапляло якнайменше ґрунту;
– проведення земельних робіт поза межами нерестового періоду;
– припинення будівельних робіт, які можуть негативно вплинути на стан іхтіофауни, у період весняної нерестової заборони вилову риби у річках і водоймах;
– обов'язково узгодити терміни проведення будівельних робіт, які можуть негативно вплинути на стан іхтіофауни, з рибоохоронними органами;
– дотримання вимог щодо санітарного очищення території;
– впровадження спостережень за станом та прогнозуванням розвитку небезпечних геологічних процесів на території проектування (зсувні явища, просідання, карстоутворення тощо);
– забезпечення благоустрою території;
– недопущення засипання ґрунтом кущів та стовбурів дерев;
– проведення земельних робіт без пошкодження кореневих систем існуючих зелених насаджень та на відстані не менше 2 м від дерев та 1,5 м від кущів;
– по завершенню робіт з будівництва передбачити рекультивацію техногенно-зміненого ґрунтового покриву;
– забезпечення акустичного режиму.
Пропозиції щодо структури та змісту звіту про СЕО
Пропонується така структура звіту:
– зміст та основні цілі детального плану, його зв’язок з іншими документами державного планування;
– характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території;
– опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків
– заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання детального плану території;
– обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
– заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання детального плану території для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
– опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
– резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції та строки їх подання
Нересницька сільська рада (90540, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25), E-Mail адреса: sr-neresnytsa@ukr.net
15 днів з дня публікації заяви про визначення обсягу стратегічної
