| Нересницька громада, Закарпатська область, Тячівський район

Сторінка на стадії наповнення.

Розпочато реєстрацію на спортивне свято «Мама-Тато-Я»

14:36 11.06.2025

Розпочинається прийом заявок на участь у відборі на посади фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб відповідно до оновленого професійного стандарту.

Управління з питань ветеранської політики Закарпатської ОДА повідомляє, що Міністерство у справах ветеранів України відкриває з 09 червня 2025 року прийом заявок на участь у відборі на посади фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб відповідно до оновленого професійного стандарту. Кандидати на посаду можуть подати заяву тільки в електронній формі через вебплатформу е-Ветеран. Фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб можуть стати: • громадянин / громадянка України • ті, хто має рівень освіти не нижчий за бакалавра. Галузі: «освіта», «культура, мистецтво та гуманітарні науки», «соціальні науки, журналістика та інформація», «бізнес, адміністрування та право», «інформаційні технології», «інженерія, виробництво та будівництво», «охорона здоров’я та соціальне забезпечення», «транспорт та послуги» та «безпека та оборона» При рівній кількості балів перевагу надаватимуть кандидатам, які мають статус ветерана війни, особи з особливими заслугами перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, Захисниці / Захисниці України та перебувають на обліку в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни (ЄДРВВ). Пріоритет надаватимуть кандидатам із професійними якостями та вмінням надавати ефектні послуги.

09:50 09.06.2025

Навчальна онлайн-програма «Дружина ветерана»

Міністерство у справах ветеранів України інформує, що у 2025 році громадська організація “Київська школа державного управління імені Сергія Нижнього” започаткувала та реалізує навчальну онлайн-програму “Дружина ветерана”. Цей проєкт реалізується за сприянням Мінветеранів та підтримки ТОВ “Енергетичне партнерство”. Мета програми — підвищення стійкості, життєстійкості, економічної та соціальної спроможності дружин ветеранів, які відіграють ключову роль у процесі повернення військових до цивільного життя. Навчальні блоки охоплюють питання психологічної, медичної, юридичної та економічної підтримки. Учасницями програми є вже понад 5000 осіб. Детальніше про програму “Дружина ветерана” можна дізнатися на сайті: https://www.kspa-ngo.com/platform/veteran-wife .

15:19 04.06.2025

Розпочато нову хвилю інформаційної кампанії з платіжної безпеки #ШахрайГудбай

Друзі, інформаційна кампанія з платіжної безпеки #ШахрайГудбай повертається! І вже сьогодні розпочинається її нова хвиля. Організаторами кампанії є Національний банк України, Департамент кіберполіції Національної поліції України і Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України. Її мета – поліпшити обізнаність громадян та нагадати їм про основні правила безпеки під час безготівкових розрахунків, особливо в інтернеті. На жаль, із початку повномасштабного вторгнення кількість випадків кібершахрайства та кіберзлочинів суттєво зросла. Збитки від незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками постійно зростають. Лише за 2024 рік сума збитків від незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками збільшилася на 37% порівняно з 2023 роком – до загальної суми 1,1 млрд гривень. Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і в усьому світі, традиційно залишається соціальна інженерія, коли люди самостійно, не підозрюючи підступу, повідомляють шахраям свої персональні дані, реквізити карток, коди підтвердження чи паролі для здійснення платежів. Тож лише поліпшення знань щодо безпечного користування платіжними картками та інтернет-банкінгом допоможе громадянам уберегтися від шахрайських пасток у віртуальному просторі. Під час кампанії ми будемо говорити про те: ▪ як перевіряти сайти, чат-боти, на яких користувачі вводять свої платіжні дані; ▪ як безпечно купувати в інтернеті; ▪ як захистити свій фінансовий номер телефону; ▪ як уникнути найпоширеніших схем шахрайства; ▪ як випадково не стати співучасником злочину та не потрапити в пастку шахраїв під час пошуку роботи; ▪ як захистити свої облікові записи; ▪ як створювати складні та унікальні паролі, ▪ як налаштовувати двофакторну автентифікацію. Інформаційна кампанія #ШахрайГудбай триватиме до кінця року у всіх регіонах України. До кампанії долучилося понад 80 партнерів. Також у нас є сайт, на якому можна знайти багато цікавої та корисної інформації: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Слідкуйте за нашими публікаціями та дізнавайтеся більше про те, як захистити свої фінанси! #ШахрайГудбай Шахраї намагаються отримати доступ до інтернет-банкінгу користувачів. Як їм це вдається? Ось приклад шахрайської схеми. 1. Шахраї телефонують, удаючи із себе працівників банку, і пропонують встановити новий мобільний додаток банку. Вони стверджують, що старий додаток більше не працює, тому потрібно завантажити новий. 2. Потім вони надсилають фішингові посилання для завантаження додатка, нібито від офіційного чат-бота банку, у месенджері. Так, шахраї можуть отримати авторизаційні дані користувачів. 3. Згодом шахраї просять назвати код із смс-повідомлень чи дзвінків від справжньої служби підтримки банку. Отримавши цей код, вони отримують доступ до інтернет-банкінгу, що дає їм змогу викрасти кошти. Як уникнути шахрайства? Використовуй лише офіційні канали зв’язку з банком. ● Якщо тобі телефонує працівник банку, скажи, що зателефонуєш самостійно на офіційний номер банку, зазначений на платіжній картці. ● Якщо потрібно скористатися чат-ботом, знайди посилання на нього на офіційному сайті банку або офіційному додатку банку. ● Під час завантаження банківського застосунку переконайся, що це офіційний застосунок твого банку, для цього: ✔ перевір назву розробника: використовуй Google Play Market або App Store та зверни увагу на назву розробника – вона має збігатися з назвою твого банку; ✔ відвідай офіційний сайт банку: часто банки надають посилання на свої застосунки на своєму офіційному сайті; ✔ перевір відгуки та рейтинг: офіційні застосунки зазвичай мають велику кількість відгуків та високий рейтинг; ✔ перевір кількість завантажень: офіційні застосунки великих банків мають мільйони завантажень, менші банки – десятки та сотні тисяч. Це також може бути додатковим підтвердженням автентичності застосунку. Більше про те, як уберегтися від шахрайства, читай на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Купуєш онлайн? Будь уважним! Перш ніж робити покупку, слід впевнитися, що маєш справу з надійним продавцем, а не шахраєм, який зникне після отримання грошей. Якщо купуєш на сайті відомого бренду чи знайомого онлайн-магазину, то переконайся, що це справжній сайт, а не шахрайська копія. Зверни увагу на правильність написання його вебадреси. Різниця між адресами шахрайського і справжнього сайтів може становити лише одну літеру чи знак. Перевір вебадресу сайту чи знайди його через пошук. Робиш покупку на сайті вперше – дотримуйся простих порад. ● Надавай перевагу післяплаті. Так, ти зможеш перевірити товар, перш ніж оплачувати. ● Відгуки про магазин. Пошукай інформацію про продавця в інтернеті. Відгуки на сайті інтернет-магазину можуть бути підробленими. ● Уважно переглянь сайт. Шахраї, як правило, не витрачають багато часу на дизайн, тому він буде доволі простим. Недопрацьована верстка, наявність помилок у тексті, брак контактних даних, розділи сайту заповнені частково, немає угоди користувача – на це треба звернути увагу. ● Переглянь умови оплати. Якщо сайт пропонує виключно передоплату, та не пропонує оплату під час отримання (накладений платіж), то краще утриматися від покупки. ● Обережно із «суперакціями». Надто вигідна ціна або шалені знижки можуть бути приманкою для довірливих покупців. Айфон за 10 000 грн? Брендові кросівки за 1 000 грн? Це обман! Якщо ціна суттєво нижча за ринкову, найімовірніше, це – шахрайська схема. Більше про правила безпечного онлайн-шопінгу читай на сайті кампанії з платіжної безпеки #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/#section-21. Купуй розумно, будь уважним і не давай шахраям жодного шансу! #ШахрайГудбай Плакат Грошові мули 1 #ТиВцьому Здав картку в оренду? Думаєш, просто підзаробив? Насправді став частиною злочинної схеми. Твою картку використовують для протиправних (незаконних) дій. І #ТиВцьому, навіть якщо думав, що просто допомагаєш. Тобі платять не за роботу, а за доступ до твого імені. Це не підробіток. Це пастка. І вона кримінальна. “Грошові мули” (або дропи) — це люди, які за винагороду дозволяють зловмисникам використовувати свої банківські рахунки. Часто — навіть не усвідомлюючи, що стали частиною злочинної схеми. Їх картки та рахунки тим часом працюють на: ● шахрайство; ● фінансування тероризму; ● торгівлю наркотиками; ● нелегальні азартні ігри. Як відрізнити пропозицію стати дропом від інших пропозицій роботи? Остерігайся підозрілих пропозицій, у яких: ● в описі роботи зазначено, що потрібно переказувати гроші; ● не описані конкретні професійні вимоги до претендента на роботу, немає переліку його обов’язків, крім переказу грошей; ● немає вимог до освіти та досвіду роботи; ● робота передбачає тільки онлайн-взаємодію з роботодавцем (без особистого спілкування); ● пропозиція про роботу передбачає високий дохід за мінімум зусиль. У деяких оголошеннях пропонують витрачати в день близько 10 хвилин, щоб заробляти до 10 тисяч гривень на місяць. Не передавай платіжну картку, її реквізити, реквізити рахунку для користування іншим особам! Якщо отримав пропозицію стати “грошовим мулом” – повідом про це кіберполіцію. Також негайно звернися до банку та заблокуй рахунок. Як не потрапити в пастку легкого заробітку, читай на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Чи відомо тобі, що номер телефону, прив’язаний до банківського рахунку, називається фінансовим номером? Він використовується для здійснення входу в інтернет-банкінг, ідентифікації клієнта та безпеки банківських операцій. Саме на нього надходять коди підтвердження банківських операцій, паролі від банків, інформація про баланс коштів. Але якщо він потрапить до рук шахраїв, є ризик втратити контроль над власними фінансами! Якщо шахраї заволодіють твоїм фінансовим номером, вони можуть: ● викрасти гроші з рахунків; ● оформити на тебе онлайн-кредити; ● купувати товари за ваш рахунок. Як діють аферисти? Шахраї можуть телефонувати, видаючи себе за представників мобільного оператора, та під різними приводами випитувати SMS-код. Отримавши цей код, вони зможуть віддалено перевипустити твою SIM-картку та заволодіти номером телефону. Для цього під час телефонної розмови шахраї можуть вигадувати різні легенди: пропонувати оновлення до покращених стандартів зв’язку, стверджувати, що твоя SIM- картка нібито має проблеми з прийомом дзвінків і потрібно перейти на eлектронну SIM- картку тощо. Як захистити фінансовий номер? ● «Прив’яжи» номер до паспорта або перейди на контракт. ● Відключи послугу віддаленої заміни SIM-картки в мобільного оператора. ● Оформи окремий номер телефону, який буде прив’язаний до банківських рахунків та не розголошуй його. ● Не використовуй фінансовий номер для соціальних мереж, месенджерів, під час реєстрацій і не зазначай його в анкетах та онлайн-формах. ● Зареєструйся в онлайн-кабінеті оператора для контролю свого номера. ● Встанови PIN-код на SIM-картку та пароль блокування телефону. Зберігай в таємниці: ▪ логін та пароль до онлайн-кабінету мобільного оператора; ▪ SMS-коди від мобільних операторів; ▪ пароль до мобільного додатка мобільного оператора; ▪ PUK-код та серійний номер сім-картки. PUK 1 та серійний номер зазвичай надруковані на пластику старої сім-картки. Більше про фінансовий номер та способи його захисту читай на сайті кампанії #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/#section-17. #ШахрайГудбай Пароль — твій перший рубіж оборони в цифровому світі. Від того, наскільки складні та унікальні паролі, залежить безпека твоїх акаунтів і особистої інформації. Чи достатньо надійні твої паролі? Якщо ніколи не замислювався над цим — саме час переглянути свої кіберзвички та зробити перший крок до захисту своїх акаунтів. Тож тримай мінічекліст про надійні паролі від #КіберПса: ● змінюй пароль регулярно, як зубну щітку. Якщо не пам’ятаєш, коли востаннє — значить, давно пора. ● для кожного акаунту – унікальний пароль, бо "один за всіх" — це гарно тільки в історіях про мушкетерів; ● не використовуй ім’я кота, дату народження або “qwerty”, бо твій кіт хоч і милий, але не здатний захистити твій акаунт від зламу; ● не зберігай паролі в нотатках на телефоні без захисту, бо це як класти золото в пакет з супермаркету; ● використовуй надійні менеджери паролів, бо людська пам’ять — не Google Drive; ● не вводь свій пароль всюди, де можна, бо пароль — не автограф: його не треба залишати на кожному сайті, де попросять. Більше про те, як створити надійні паролі, читай на сайті #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/passwords.html Більше про те, як захистити себе від шахраїв, читай на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/ Надійний пароль сьогодні — спокій за свої дані завтра! #ШахрайГудбай Сьогодні торговельні онлайн-майданчики є не менш популярними, ніж інтернет- магазини. Вони дають змогу не лише купувати, а й продавати товари. Але водночас на таких майданчиках є безліч шахрайських схем, жертвами яких можуть стати як продавці, так і покупці. Одна з найпоширеніших схем на торговельних майданчиках – фішинг, тобто виманювання персональних даних за допомогою шахрайських посилань. Усе починається з того, що зловмисники намагаються перевести спілкування з офіційного майданчика в месенджери. Як шахраю вдається виманити кошти, видаючи себе за покупця? Приклад такої схеми: 1) шахрай пише продавцю, що його зацікавив товар, але фото товару на сайті не завантажується, і для вирішення цієї проблеми пропонує перейти в месенджер (Viber, Telegram, WhatsApp), щоб отримати більше фото товару та обговорити всі деталі; 2) шахрай каже, що готовий купити товар, і надсилає посилання для "отримання грошей. Насправді, це фішинговий сайт, де продавця просять ввести дані банківської картки (номер, термін дії, CVV-код); 3) продавець переходить за посиланням, вводить дані на шахрайському сайті, які автоматично стають відомі шахраю, що дає змогу зловмиснику викрасти гроші з рахунків. Як вберегтися від шахрайства? ● Обговорюй деталі угоди тільки в чаті торговельного майданчика або через його додаток! Ігноруй пропозиції перейти в месенджери. ● Будь обережним з посиланнями для "отримання грошей" — це найчастіше пастка для збору ваших карткових даних! ● Щоб отримати гроші на картку, достатньо повідомити тільки 16-значний номер, розміщений на лицьовій стороні платіжної картки. Тримай у секреті: ● CVV-код – тризначний номер на звороті картки; ● коди банків та мобільних операторів; ● пароль до інтернет-банкінгу. Захищай свої гроші та особисті дані! Більше про правила безпечного онлайн-шопінгу читай на сайті кампанії з платіжної безпеки #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/#section-21. #ШахрайГудбай Обережно з QR-кодами в громадських місцях! Шахраї підмінюють QR-коди на офіційних табличках або просто розміщують їх у загальнодоступних місцях. Скануючи такі QR-коди, люди потрапляють на шахрайські сайти, вводять свої банківські дані, які автоматично стають відомі шахраям. Де можна натрапити на шахрайський QR-код? Найчастіше там, де люди активно використовують QR-коди для здійснення швидких оплат: ● під час паркування; ● оплати громадського транспорту; ● входу на заходи; ● здійснення благодійних внесків. Як вберегтися від шахрайства? Головна порада – завжди перевіряй сайт перед введенням будь-яких даних. Навіть якщо сайт виглядає переконливо, звертай увагу на: ● адресу сайту (будь-які відмінності в адресі можуть бути ознакою шахрайства); ● на протокол сайту (http – це ненадійний протокол, він означає, що сайтом користуватися не можна, https – потрібно продовжити перевірку сайту). Не вводь банківські дані на невідомих сайтах. Скануй QR-коди лише з надійних джерел – уникай кодів, розміщених на випадкових наклейках, листівках або рекламних оголошеннях. Під час сканування QR-кодів дотримуйся таких правил: ● перевіряй, чи QR-код не наклеєний поверх іншого, а також звертай увагу на ознаки підміни (додатковий шар, нерівні краї або інший шрифт); ● використовуй функцію попереднього перегляду посилання – більшість смартфонів дають змогу побачити адресу сайту перед переходом на нього; ● користуйся антивірусами, які попередять про небезпеку в разі переходу на небезпечний сайт та відкриття файлів із вірусами. Якщо виявив підозрілий QR-код – повідом адміністрацію закладу, службу підтримки або правоохоронні органи. Якщо став жертвою шахрайства – негайно звернися до банку, щоб заблокувати картку, та подай електронне звернення до кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Більше про те, як уберегтися від шахрайства, читай на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Шахраї пропонують легкий заробіток, де потрібно ставити «лайки» готелям на відомих онлайн- сервісах. Повідомлення з пропозиціями такого заробітку розсилають у популярних месенджерах. За виконані завдання зловмисники можуть виплачувати символічну винагороду, щоб здобути довіру до потенційної жертви. У такий спосіб вони збирають персональні дані, зокрема інформацію про платіжні картки, та виманюють кошти в громадян. Як шахраям вдається виманити кошти? 1. Винагорода для довіри: для того, щоб здобути довіру, зловмисники виплачують символічну суму за виконання простих завдань. 2. Пропозиція більшого заробітку: далі аферисти пропонують значно більший заробіток, де жертві потрібно бронювати готелі за власні кошти. 3. Початкове повернення коштів: спочатку шахраї повертають витрачені на бронювання готелів кошти з невеликим бонусом, щоб підсилити враження, що це реальна можливість заробітку, і залучити жертву до подальших дій. 4. Підвищення вимог: з часом шахраї повідомляють жертву, що через технічні неполадки або «збій системи» потрібно внести додаткові кошти для продовження виконання завдань або поліпшення умов. 5. Остаточний обман: жертва виконує вказівки шахраїв та переказує гроші на підконтрольні їм рахунки, після чого зловмисники припиняють виходити на зв’язок і не повертають гроші. Якщо ти знаєш про таку «схему», не намагайся отримати гроші від шахраїв навіть на початку — будь-яке спілкування з аферистами — це ризик втратити свої заощадження. Щоб уникнути шахрайства, дотримуйся таких порад: ▪ надавай перевагу вакансіям з офіційним працевлаштуванням; ▪ не довіряй пропозиціям незнайомців отримати гроші задарма – найімовірніше, ти натрапиш на шахраїв; ▪ не здійснюй перекази коштів на невідомі рахунки; ▪ не повідомляй конфіденційну інформацію стороннім (дані платіжної картки, логін і паролі до онлайн-банкінгу тощо); ▪ ніколи не вводь конфіденційні дані на підозрілих сайтах; ▪ не переходь за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс. Уважно переглядай адресу потрібного сайту – будь-яка неточність може свідчити, що ти опинився на фішинговому ресурсі. Якщо ти розкрив інформацію про платіжну картку, негайно заблокуй її! Для цього зателефонуй до банку за номером на звороті картки або здійсни блокування через онлайн-банкінг. Якщо став жертвою шахрайства – негайно звернися до банку та подай звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Більше про те, як уникнути шахрайства, – на сайті #ШахрайГудбай 👉 https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Бачиш суперзнижки на топові товари? Смартфони, техніка, брендовий одяг за копійки? Обережно! Це може бути шахрайською пасткою! Як працюють шахраї? ✔ Виставляють товар за неймовірно низькою ціною – значно дешевше за ринкову вартість. ✔ Запевняють, що товар оригінальний, новий і в обмеженій кількості. Переконують швидше купити. ✔ Вимагають повну або часткову передоплату, пояснюючи це великою кількістю охочих. ✔ Зникають одразу після отримання грошей: товар не приходить, а сторінку магазину видаляють. Як не потрапити в шахрайську пастку? ✔ Порівнюй ціни! Якщо товар коштує значно дешевше за ринкову вартість – це може бути ознакою шахрайства. Реальні магазини не продають товари у 2–3 рази дешевше їх собівартості! ✔ Перевіряй продавця! Шукай відгуки, перевіряй сайт. Шахраї можуть маскуватися під відомі магазини! ✔ Не поспішай платити! Обирай післяплату, плати тільки за те, що отримав. ✔ Тримай в секреті свої платіжні дані! Пін-код від платіжної картки, CVV-код чи пароль для здійснення входу в банкінг запитують тільки шахраї! Важливо розуміти, що справжні знижки існують, але, якщо ціна надто нижче за ринкову, то це може бути шахрайською пасткою! Більше порад про те, як безпечно купувати онлайн, читай на сайті кампанії #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/#section-21. #ШахрайГудбай #ТиВцьому Здав свою банківську картку в оренду? Думаєш, просто допоміг комусь з переказами? Ні. Ти — співучасник злочину. Бо твоя картка — в кримінальній схемі. І ти — теж. #ТиВцьому — навіть якщо не підозрював. Злочинці пропонують здати в оренду платіжні картки та рахунки, які потім використовують для протиправних (незаконних) дій: шахрайство, тероризм, торгівля наркотиками, нелегальні азартні ігри та інші тяжкі злочини. І все це — на ім’я власника картки та рахунку. Злочинці залишаються в тіні, а “грошовий мул” є найнижчою ланкою кримінальної схеми. Пам’ятай, навіть якщо ти не усвідомлював, у що вплутувався, — закон не вибачає необережності. Які ризики та відповідальність “грошових мулів”? ● Притягнення до кримінальної відповідальності за співучасть у незаконних діях або фінансуванні тероризму. ● Втрата доступу до банківських послуг (в усіх банках). ● Погана репутація, що може ускладнити пошук роботи. ● Ризик викрадення всіх заощаджень з переданих шахраям рахунків. Як не стати “грошовим мулом”? ✔ Ніколи не передавай свою картку, рахунок або їх реквізити іншим особам. ✔ Ігноруй “вакансії”, де просять робити перекази, знімати готівку чи відкривати рахунки на власне ім’я. ✔ Якщо щось здалося підозрілим — краще відмовся одразу. Якщо випадково став “грошовим мулом”? Є шанс усе зупинити: ● звернись до кіберполіції: 0 800 505 170; ● подай заяву онлайн: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/; ● одразу заблокуй рахунок у банку. Детальніше — на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Шахраї взламують сторінки у Facebook, виманюючи в користувачів їхні дані для входу. Як працює ця схема? Шахраї надсилають листи на адреси електронної пошти від імені служби підтримки Facebook. У таких листах повідомляють про можливе порушення умов використання та загрозу блокування акаунту. Щоб нібито уникнути блокування, користувачеві пропонують перейти за посиланням та пройти перевірку. Посилання спрямовує на шахрайський сайт, який виглядає як офіційний сайт Facebook. На такій сторінці користувачу пропонують ввести свої облікові дані: адресу електронної пошти або номер телефону, пароль, код двофакторної автентифікації. Отриману інформацію шахраї використовують для викрадення акаунту, зміни контактних даних та подальшого використання профілю в шахрайських схемах. Як вберегтися від шахрайства? ● Не вводь свої логіни та паролі від акаунтів на незнайомих та підозрілих вебсайтах. ● Завжди перевіряй сайт перед введенням будь-яких даних. Навіть якщо він виглядає переконливо, звертай увагу на: ✔ адресу сайту (будь-які відмінності в адресі можуть бути ознакою шахрайства); ✔ на протокол сайту (http – це ненадійний протокол, він означає, що сайтом користуватися не можна, https – потрібно продовжити перевірку сайту). Де можна знайти справжні листи від служби підтримки в соцмережах? Електронні листи від Meta (Instagram та Facebook) щодо безпеки вашого облікового запису та входу до нього, які було надіслано протягом останніх 14 днів, можна знайти в налаштуваннях свого профілю в розділі «Пароль і безпека». Якщо став жертвою шахрайства, подай електронне звернення до кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Більше про те, як уберегтися від шахрайства, читай на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Більше про захист акаунтів у соцмережах читай та сайті #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/autentication.html. Шахрайські вакансії або робота, якої не існує! Шукаєш підробіток? Будь обережним, щоб не натрапити на вакансії від аферистів! Ось кілька поширених "крінжових вакансій" від шахраїв: Назви вакансій умовні, але суть одна — пастка! ❌ "Скріншотер" – обіцяють гроші за збереження скрінів. ❌ "Лайкер" – пропонують ставити лайки за гроші, спочатку навіть платять невеликі кошти, а потім переконують заплатити більше. ❌ "Перекладач без досвіду" – обіцяють гарну оплату за роботу через онлайн-перекладач. ❌ "Любитель готелів" – люби готелі і отримай гроші, що в перекладі з шахрайської означає, що тобі платитимуть за «лайки» готелям або за позитивні відгуки. Спершу платять невелику суму, але потім виманюють більше грошей з різних приводів. ❌ "ТікТок-спеціаліст" – шалені доходи за "перегляди відео". Як не потрапити на гачок шахраїв? ▪ Не довіряй вакансіям із надто високою оплатою за мінімальні зусилля. ▪ Перевіряй роботодавця: шукай відгуки, перевіряй сайт компанії. ▪ Не здійснюй перекази коштів на невідомі рахунки. ▪ Під час працевлаштування не переказуй гроші за "доступ до роботи", "навчання" або "страховий внесок". ▪ Остерігайся вакансій без співбесіди, надавай перевагу вакансіям з офіційним працевлаштуванням. ВАЖЛИВО! Якщо ти знаєш про такі схеми, де шахраї спершу платять гроші за виконання простих завдань, не намагайся отримати гроші від шахраїв навіть на початку — будь-яке спілкування з аферистами — це ризик втратити свої заощадження та платіжні дані. Якщо став жертвою шахрайства – негайно звернись до банку та подай звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Більше про те, як захистити свої гроші, – на сайті #ШахрайГудбай 👉 https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Остерігайтеся шахрайських телеграм-ботів! Шахраї використовують різні методи, щоб змусити користувачів переходити у фальшиві телеграм-боти, які маскуються під офіційні. Їхній головний інструмент – неуважність користувачів. Як працює ця схема? Фальшиві чат-боти: шахраї створюють боти, що візуально схожі на офіційні чат-боти банків та інших установ. Вони копіюють логотипи, опис і навіть стиль комунікації. Граматичні хитрощі: використовують офіційні назви банків чи інших установ з мінімальними варіаціями. Побіжно переглядаючи назву, користувач може не помітити підміни. Фейковий значок верифікації: завдяки преміумпідписці в телеграмі шахраї додають спеціальні стікери, що імітують офіційний статус акаунту. Обман через соцмережі: зловмисники розсилають повідомлення з пропозиціями про грошову допомогу, компенсації або виграші, вимагаючи перейти в підроблений телеграм-бот для оформлення заявки. Збір персональних даних: після переходу на шахрайський ресурс користувачів просять ввести дані платіжних карток, коди банків, паролі тощо, що призводить до крадіжки коштів із рахунків. Як уникнути шахрайства? ● Надавай перевагу іншим каналам зв’язку з банками та організаціями: використовуй офіційний сайт, мобільний додаток, офіційний номер телефону банку чи іншої установи. ● Якщо потрібно скористатися чат-ботом, знайди посилання на нього на офіційному сайті або в офіційному застосунку банку. Не погоджуйся на оформлення грошової допомоги через чат-бот. Якщо став жертвою шахрайства, подай електронне звернення до кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Більше про те, як уберегтися від шахрайства, читай на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Шахраї в соцмережах та месенджерах поширюють повідомлення про «грошову нагороду» за проходження короткого опитування від імені банку. У таких повідомленнях пропонують: ● пройти опитування, яке займе всього 5–10 хвилин; ● авторизуватися через особистий кабінет. Після успішного проходження опитування обіцяють надходження коштів протягом 3 годин. Такі повідомлення містять посилання на фішингову сторінку-приманку, стилізовану з використанням офіційної айдентики банку. Жертва переходить на сайт, проходить опитування і далі її просять ввести номер телефону, код із SMS та PIN- код. Отримані дані шахраї використовують для прив’язки акаунту користувача до нового пристрою або для онлайн-авторизації в застосунку банку, що дає їм змогу вивести кошти з рахунку жертви. Як уникнути шахрайства? ● Перевіряй адресу сайту перед введенням даних платіжної картки чи паролів – фішингові сторінки можуть виглядати як справжні. ● Довіряй лише офіційним джерелам! Перевіряй інформацію про опитування та виплати на офіційних сайтах відповідних установ. ● Не переходь за посиланнями з повідомлень – шукай потрібний сайт самостійно через пошук. Якщо став жертвою шахрайства – негайно звернись до банку та подай звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Більше про те, як захистити свої гроші, – на сайті #ШахрайГудбай 👉 https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Перед тим як додавати товар до кошика, обов’язково перевір сайт магазину або торговельного онлайн-майданчика, де купуєш. Шахраї часто підробляють сторінки відомих магазинів або торговельних онлайн-майданчиків, створюючи фішингові сайти, які дуже схожі на оригінальні. Їх мета — виманити твої дані: реквізити платіжної картки, логіни й паролі від інтернет-банкінгу. Як шахраї вводять в оману? ● Повністю копіюють дизайн, кольори й логотипи справжніх торговельних онлайн-платформ. ● Маскуються під відомі бренди та створюють сайти зі схожими адресами. Як ти можеш потрапити на фейковий сайт? Зазвичай на підроблені сайти користувачі можуть потрапити через посилання в електронних листах, SMS або месенджерах, які замасковані під офіційні розсилки від магазинів. Фішингові сайти також можуть бути серед перших позицій у пошукових системах завдяки чорній SEO-оптимізації або платній рекламі. Як себе захистити? Навіть якщо сайт здається знайомим, зроби кілька простих перевірок: ● адреса сайту — зверни увагу, чи немає зайвих символів, заміни літер або незвичних доменів; ● протокол з’єднання — надійні сайти використовують https, а не http. Проте навіть із протоколом з’єднання https бувають шахрайські сайти, тому не зупиняйся лише на цій перевірці; ● контент — помилки в текстах, дивний переклад, логотип, що не натискається, — усе це може бути "червоним прапорцем"; ● контакти — якщо на сайті немає контактної інформації, розділу "Про компанію", політики конфіденційності чи угоди користувача — це тривожний сигнал. Будь пильним. Перед тим як щось купувати, переконайся, що сайт справжній. Це займе кілька хвилин, але може зберегти твої гроші. Більше порад про те, як безпечно купувати онлайн, читай на сайті кампанії #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/#section-21. #ШахрайГудбай 📢 Шахраї постійно вигадують нові способи виманювання грошей, але й старі методи не забувають! Вони можуть зателефонувати тобі й вимагати оплатити неіснуючий штраф, надіслати "виграш", який потрібно спочатку викупити, або підсунути посилку з товаром за завищеною ціною. Приклади таких схем. 1. Шахрайство з “незабраними” ліками ⚠️ Шахраї телефонують людям, представляються співробітниками державних органів і повідомляють, що на їхнє ім’я надійшла скарга від "Національного медичного центру". Вони стверджують, що людина нібито замовляла ліки, але не забрала їх з пошти, через що медикаменти відправили на утилізацію. 📞 Що кажуть шахраї? ▪ Погрожують штрафом або судом за невиконане "замовлення". ▪ Вимагають компенсувати збитки – наприклад, 5500 грн. ▪ Стверджують, що гроші можуть автоматично списати з доходів (пенсії, зарплати). 🎯 На кого націлена схема? Зловмисники часто телефонують людям старшого віку, які можуть легко піддатися тиску. 2. Тест на жадібність: як шахраї виманюють гроші ⚠️ Шахраї надсилають людям неочікувані посилки, у яких через прозорий пакет видно “виграш” – 2000 грн. 📦 Як працює схема? ▪ Людина отримує повідомлення: "Заберіть свій виграш!" ▪ В посилці видно пачку грошей (насправді це сувенірні банкноти). ▪ Отримувач оплачує накладений платіж (наприклад, 1000 грн), сподіваючись залишитися в плюсі. ▪ У підсумку – втрачає гроші. 3. 📦 Схема з підставними посилками Шахраї надсилають людям неочікувані посилки з дешевими товарами (наприклад, миючий засіб або пральний порошок), але просять оплатити доставку+накладений платіж, що значно перевищує вартість надісланого товару. ⚠ Як працює схема? ▪ Людина отримує посилку, яку не замовляла, але думає, що могла забути про своє замовлення. ▪ Оплачує товар у кілька разів дорожче за його реальну вартість (наприклад, 1000 грн за звичайний засіб для миття посуду). ▪ У підсумку – втрачає гроші за непотрібний товар. ❌ Як не потрапити в пастку? ✅ Не оплачуй посилки, які не замовляв. ✅ Не довіряй дзвінкам про штрафи та суди – перевіряй інформацію через офіційні джерела. ✅ Перед оплатою будь-якого "виграшу" переконайся, що це не обман. Більше про те, як уберегтися від шахрайства, читай на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. Як шахраї обманюють, пропонуючи роботу? Шахраї вигадують привабливі вакансії з мінімальними вимогами та високою оплатою. Ось, як вони можуть діяти. ● Шахрайство з передоплатою: тобі пропонують просту роботу з хорошою оплатою, але перед початком просять заплатити за "доступ", "навчання" або "страховий внесок". ● Підкуп довіри: спочатку тобі можуть навіть заплатити невелику суму, щоб створити враження реальної роботи. Але потім – змушують внести більше під приводом "розширення можливостей" або "доступу до вигідніших завдань". ● Крадіжка даних: бувають випадки, коли мета шахраїв – не гроші, а твої платіжні дані. Тебе можуть попросити ввести номер платіжної картки, CVV-код, логін і пароль до інтернет-банкінгу, код із SMS-повідомлення, PIN-код, а потім використати цю інформацію, щоб викрасти кошти з рахунку. Як уберегтися? ✔ Не переказуй гроші за "навчання", "активацію акаунту" чи будь-які інші збори. ✔ Будь обережним, якщо тобі одразу пропонують легкий заробіток без жодних вимог. ✔ Не вводь дані картки чи паролі на підозрілих сайтах. ✔ Перевіряй роботодавця, шукай відгуки та офіційні контакти компанії. ✔ Надавай перевагу вакансіям з офіційним працевлаштуванням. Пам’ятай: якщо щось звучить надто добре, щоб бути правдою, – це, ймовірно, шахрайство! Якщо став жертвою шахрайства – негайно звернись до банку та подай звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Більше про те, як захистити свої гроші, – на сайті #ШахрайГудбай 👉 https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. #ТиВцьому Банківська картка — це не просто спосіб зняти гроші з банкомату чи розрахуватися в магазині. Це частина твоєї цифрової ідентичності. Якщо ти передаєш її комусь — ти віддаєш контроль над своїм ім’ям, безпекою і свободою. Людей, які за гроші передають свої картки чи рахунки іншим, називають “грошовими мулами” або дропами. Такі картки та рахунки злочинці використовують для переказів крадених коштів, щоб приховати їхнє джерело надходження, водночас зловмисники залишаються в тіні. Чому небезпечно погоджуватися на такі пропозиції? ● Кримінальна відповідальність Навіть якщо людина не усвідомлює своєї участі в злочині, вона однаково може бути притягнута до кримінальної відповідальності за співучасть у незаконних діях або фінансуванні тероризму. ● Проблеми з доступом до банківських послуг та працевлаштуванням У майбутньому дроп може бути обмеженим у доступі до банківських послуг (усіх банків), а також отримати “пляму” на репутації і мати проблеми під час працевлаштування. ● Ризик втрати грошей Власники рахунків або карток можуть втратити всі свої заощадження через шахрайські операції, навіть якщо вони не будуть залучені до кримінальної справи. ● Особиста відповідальність. Стати “грошовим мулом” — це не просто проблема з законом, це проблема моральності. Уникати участі в злочинних схемах — це відповідальний крок заради власної безпеки. Не будь прикриттям для злочинців. Не ставай співучасником злочину! Якщо отримав пропозицію стати “грошовим мулом” – повідом про це кіберполіцію. Також негайно звернися до банку та заблокуй рахунок. Як не потрапити в пастку легкого заробітку, читай на сайті #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/.

10:07 02.06.2025

Щодо вакантної посади

08:44 02.06.2025

Щодо енергоефективності

Нересницька сільська рада надає лист для ознайомлення щодо інформаційних матеріалів Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, які містять практичні поради з енергозбереження та щоденної економії в побуті. Залиш ці гроші для себе: енергоефективність допомагає економити щодня Щодня ми витрачаємо гроші на електроенергію, навіть не замислюючись, що можемо суттєво зменшити ці витрати. Просте рішення — замінити звичайну лампу на енергоефективну — вже дозволяє зекономити до 1000 грн на рік. Але це лише один із багатьох способів зберегти ваші кошти. Підвищена температура бойлера? Часто це не про комфорт, а про перевитрати. Налаштування водонагрівача на комфортні 55 °C замість звичних 70 °C не лише зменшить споживання електроенергії, а й допоможе заощадити до 1000 грн щороку. А якщо ви користуєтесь старою пральною машиною — саме час подумати про заміну: техніка класу енергоефективності «А» споживає вдвічі менше електроенергії, ніж пристрої з рейтингами D–G. Важливо не лише використовувати енергоефективні прилади, а й змінити свою поведінку — економія починається з ваших дій. У відео детальніше про прості, але дієві кроки, які дозволяють розумно споживати та економити щодня. Це не про складні ремонти чи дорогі інвестиції — це про маленькі зміни, що дають результати. Почніть уже сьогодні — і залиште ці гроші для себе. Дізнайтесь більше про енергоефективні рішення: https://www.eeua.org.ua Ініціатива реалізована Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій України й Данським енергетичним агентством.https://drive.google.com/file/d/1llJ1lzUGrqEyh14XYHSmd9oqeOF0t45t/view?usp=drivesdk

14:02 30.05.2025