Мова про безбар'єрністьі
Безбар’єрність – крок до рівності.
Розмови про безбар’єрність — це перший крок до суспільства, у якому кожнать відчуває себе важливою і потрібною.
Безбар’єрність — це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це шлях до створення комфортного середовища, де немає обмежень і кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.
У різні періоди життя кожен із нас може стикнутися з бар’єрами: фізичними (незручна інфраструктура), психологічними (упередження та стереотипи), економічними (несправедлива оплата чи відмова в роботі), інформаційними (незрозуміла відповідь на запит), цифровими (відсутність інтернету в сільській місцевості). Як державна політика безбар’єрність означає формування такого підходу, за якого кожна людина в нашій країні може отримати вільний доступ до будь-якої сфери життя: навчання, будування кар’єри, спокійного пересування країною.
У квітні 2021 року була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, яка була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України. Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках.
Перший — фізичний, він включає розроблення єдиних архітектурних стандартів. Це означає, що все наше навколишнє середовище (будівлі, вулиці, тротуари, транспорт) має бути фізично доступним для всіх людей, зокрема для маломобільних груп населення (люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з маленькими дітьми тощо). Другий — суспільний і громадянський, який передбачає створення рівних можливостей для активної участі людей у громадському житті. Це означає, що кожна людина за такого підходу має відчувати себе вільною у своєму самовираженні, що її не будуть засуджувати через якісь її ознаки. А, навпаки, різність кожного з нас вкупі посилюватиме й розвиватиме наше суспільство. Третій - економічний. І це означає забезпечення таких умов, за яких людина може працевлаштуватись і відчувати себе захищеною від проявів дискримінації. Також у межах цього напряму передбачається створення можливостей для отримання фінансових та інших ресурсів для того, щоб займатися підприємництвом. Четвертий — освітній. З нього, певно, і варто було б почати, адже все починається з освіти: у кожної людини має бути вільний доступ до якісної освіти, причому впродовж усього її життя. Власне, якраз цим держава і буде опікуватися в межах цього напряму. П’ятий — цифровий, та сфера, без якої неможливо уявити наше життя у ХХІ столітті. Цифрова безбар’єрність передбачає доступ усіх соціальних груп до всіх послуг, що є онлайн, та власне до інтернету. І шостий — інформаційний. У межах цього напряму планується створити такі умови, за яких люди, незалежно від своєї мобільності, функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть отримувати доступ до інформації та користуватись усіма необхідними технологіями. Усунення бар’єрів також передбачає роботу з міфами та стереотипами щодо тих чи інших груп населення, так як бар’єри шкодять не тільки певній групі людей, вони шкодять усьому суспільству. Адже ми втрачаємо величезний потенціал, відмовляючись взаємодіяти з різними людьми, у кожного з яких свій унікальний досвід. Втрачений потенціал — це втрачені можливості для всіх нас. Саме тому безбар’єрне та відкрите суспільство, де кожен відчуває, що до нього ставляться з повагою попри будь-які ознаки й статуси, і знає, що у нього є рівний доступ до можливостей, має перспективи для розвитку. Для безбар’єрної мови є таке просте правило, яке звучить так: «спочатку говоримо про людину, а не про її риси». Тобто, у фразах та висловах спочатку згадуймо людину, а далі вже її ознаки, якщо це потрібно. Усі ми значно більше, ніж якась одна ознака. Безбар’єрність - це суспільна норма, де кожна людина має право жити, вчитися, працювати, спілкуватися, отримувати інформацію й бути почутою. Безбар’єрність — це про те, щоб ці базові права були доступними для кожного і кожної. «Безбар’єрність — це не про обмеження, а про рівність і гідність для кожного. Для людей з інвалідністю і людей без інвалідності, для найстарших і найменших, для малюків у візочках і для їхніх батьків, для тих, хто має сили, і тих, хто почувається не дуже добре фізично чи психологічно, бо всі ми в якийсь момент життя так почуваємося. Безбар’єрність не ділить. Вона всіх об’єднує», — наголошувала Олена Зеленська. Безбар'єрність — це коли кожен може рухатися без перешкод, отримувати державні послуги без бар'єрів та повноцінно брати участь у житті суспільства. Безбар’єрність - це коли можеш усе, що потрібно для гідного життя. Безбар’єрність — це коли просто можеш. Створення безбар’єрного суспільства, де кожна особистіть має шанс реалізувати свій потенціал, — це інвестиція в сьогодення й майбутнє України.
У разі наявності пропозицій або ініціатив щодо підвищення рівня безбар’єрності на території Нересницької сільської ради – звертайтеся до сільської ради. Ваш голос має значення! Відділ інформаційної, кадрової та архівної роботи апарату виконавчого комітету Нересницької сільської ради
