Дитяча праця: норми законодавства
❗️ Дитяча праця — це наймана праця осіб, які не досягли віку трудової дієздатності. Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, дитиною вважається особа віком до 18 років.
На роботу дозволено приймати дітей, яким виповнилося 16 років, але роботодавець зобов’язаний забезпечити для них безпечні та здорові умови праці. ⏺️ Законодавство України про працю визначає порядок застосування праці неповнолітніх. Дитина має право на захист від економічної експлуатації, а також від будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для її здоров’я чи перешкоджати освіті, або завдавати шкоди фізичному, психічному, духовному, моральному чи соціальному розвитку.
📜 Цікаво, що перший закон, який обмежував тривалість робочого дня дітей (9–13 років) до 8 годин, підлітків 13–18 років — до 12 годин, а також забороняв нічну працю осіб віком 9–18 років, був ухвалений ще у 1833 році у Великій Британії. 🌍
На міжнародному рівні питання захисту дітей регулює Конвенція МОП №182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» від 17.06.1999 року. Україна ратифікувала її 5 жовтня 2000 року, і вона є складовою частиною національного законодавства.
Додаткова інформація
Відповіді на найпоширеніші запитання та корисні рекомендації щодо застосування законодавства про працю, охорону та гігієну праці доступні на інформаційному порталі www.pratsia.in.ua .
Відділ ІК та АР апарату виконавчого комітету Нересницької сільської ради
