Дії, якщо стали жертвами шахраїв
Сьогодні ми спостерігаємо, що підлітки все частіше стають не просто випадковими жертвами шахраїв, а повноцінними учасниками злочинних схем. Часто вони самі не розуміють, що стали частиною злочину.
Тож які трюки використовують зловмисники, щоб під виглядом легких грошей заманити дітей, що робити, якщо ви чи ваша дитина вже стали жертвою шахраїв, та що треба знати батькам, аби попередити подібне?
▪️ Розповсюдженим є залучення молоді у схеми як «дропів» (або «грошових мулів»).
Дропи – це люди, які виконують дрібні або технічні завдання у шахрайських схемах, часто не до кінця розуміючи масштаб.
Схеми виглядають максимально просто: у месенджерах чи соцмережах пропонують «підробіток»: просто прийняти платіж на свою картку і перевести гроші далі, залишивши собі 5-10% від суми.
У реальності зловмисники використовують банківські картки підлітків як транзитні точки для відмивання викрадених коштів.
Це можуть бути сумнівні обмінники криптовалюти або виведення вкрадених коштів, що отримані через інші шахрайські схеми (фішинг, соціальну інженерію, схеми з викраденням коштів через шкідливе програмне забезпечення тощо).
По факту підліток стає співучасником у злочині, що тягне за собою блокування рахунків, проблеми із законом у майбутньому, зіпсовану банківську історію.
▪️ Шахраї йдуть туди, де їх аудиторія проводить найбільше часу. В месенджерах і соцмережах підліток може легко знайти канали чи групи з назвами типу «Швидкий кеш», «Робота для студентів», «Віддалена робота», де за легкими заробітком ховаються кримінальні схеми.
Проте найпідступнішим каналом є «рекомендації» знайомих, коли працює ефект сарафанного радіо: один спробував, отримав перші 100 гривень за переказ коштів і, не усвідомлюючи ризиків, кличе в схему друзів.
▪️ Найчастіше дитина отримує в месенджер чи директ повідомлення з пропозицією «легких грошей». Це може бути реклама «тестування ігор», «накрутки підписників» або просто пропозиція стати «менеджером із переказів». Головний посил тут – оплата дій при мінімумі зусиль.
▪️ Друга схема – розіграші в онлайн стрімах, де просять перерахувати невеликі суми, а потім зібраний фонд отримує той, хто найбільше «вклався».
Звісно, що це – шахрайство і виграти кошти неможливо.
Третя – знайомий може звернутися з проханням, що йому на картку не можуть скинути гроші (перевищено ліміт/заблоковано/ще щось), просить прийняти переказ, а потім переказати його на іншу картку, залишивши собі певний відсоток.
Для підлітка це виглядає як невинна послуга товаришу з інтернету, але насправді це пряме втягування у шахрайську схему з «дропами».
▪️ Четвертий приклад – дитині пропонують взяти участь у розіграші або отримати бонус від якось бренду чи ігрової платформи.
Щоб «зарахувати виграш», просять надати повні дані картки: номер, термін дії, PIN, CVV-код та коди з SMS-повідомлень.
І потім замість виграшу гроші зникають з рахунку.
▪️ Важливо розуміти, що дитина може стати співучасником злочину, навіть якщо «просто дала картку».
Адже власник рахунку несе повну відповідальність за рух коштів.
Передача доступу до свого рахунку третім особам для проведення сумнівних операцій підпадає саме під категорію співучасті в злочині.
▪️ Є три принципи, яким варто навчити дитину.
Якщо підліток їх засвоїть, то вірогідність потрапити на шахрайські схеми буде низькою: – ніколи не плати, щоб отримати гроші;
– ніколи не давай дані картки;
– ніколи не соромся перепитувати у батьків.
Категорично не можна передавати CVV код, термін дії картки, паролі та коди з SMS від банку, пін-код до картки, повні сканкопії або фото документів (по запитах в інтернеті), паролі до пошти, паролі до Apple ID/Google Account, коди двофакторної автентифікації, коди підтверджень та паролі від кабінету мобільного оператора.
Інакше кошти з рахунків можуть бути легко викрадені, а SIM-картка несанкціоновано перевипущена.
▪️ Якщо дитина вже «влізла» в таку історію, перш за все треба вимкнути режим паніки і діяти максимально швидко.
Заблокуйте картку самостійно, або зверніться до банку про блокування картки, рахунку та доступу до онлайн-банкінгу.
Змініть пароль у застосунку на новий.
Перевірте в «Дії», чи не підключено там чужі пристрої.
У разі необхідності зверніться до вашого мобільного оператора.
Оформіть звернення до банку про факт шахрайства.
Це можна зробити самостійно у Приват24, через контактний Центр банка (чат або 3700) чи у будь-якому відділенні.
Повідомте, що карткою заволоділи шахраї або дитину обманом втягнули в сумнівні операції.
Зробіть скріншоти всіх переписок із шахраями, збережіть номери телефонів, посилання на канали, сторінки шахраїв в соцмережах (скріншоти тут також будуть корисними) та квитанції.
Видаліть сторонні додатки, якщо дитина встановлювала щось на прохання «роботодавця».
Напишіть заяву до кіберполіції, це можна зробити у відділеннях поліції, за телефоном 102 або онлайн на сайті Департаменту кіберполіції України. Якщо діяти вчасно та швидко, то з такої ситуації можна вийти без наслідків.
